Автори числа

Андерс Ґюнтер (Guenther Anders, 1902-1992), знаний філософ та есеїст антинуклеарного руху. Автор багатьох книжок, в тому числі книги Kafka (1951) і Brecht (1962), текстів на тему атомного віку Endzeit und Zeitenende, Die atomare Drohung (1972, 1981), роздумів зі свого щоденника (між иншими Ketzereien, Heresies, 1982), та другого тому Die Antiquiertheit des Menschen (1980).

Арас Даніель (Daniel Arasse), професор Вищої французької школи у Римі та почесний професор історії мистецтва Сорбонського університету. Багаторічний директор Французького інституту у Флоренції та директор Вищої екологічної школи соціальних наук.

Бассіюні Крістіане (Bassyouni Christiane), доктор медицини, проходила психіатричну і психотерапевтичну підготовку в університетській неврологічній клініці Тюбінгенського університету, провадить приватну аналітико-психотерапевтичну практику. Друкується уривок з книги «Macht oder Muendigkeit» («Влада чи зрілість»), що вийшла друком у 1990 р.

Берґер Петер Л. (Peter Berger), професор соціології Бостонського університету, директор Інституту економічної культури, один із провідних спеціалістів ХХ століття. Автор понад 40 книжок та безлічі текстів, зокрема Invitation to Sociology (1963), The Social Construction of Reality (1966) та The Sacred Canopy (1967), The Homeless Mind (with Brigitte Berger 1973), Pyramids of Sacrifice (1974), Facing Up to Modernity (1977) та To Empower People: The Role of Mediating Structures in Public Policy (with Brigitte Berger, 1977). Більшість його праць відноситься до сучасних питань сексуальної орієнтації геїв та лесбіянок.

Бурса Анджей (Andrzej Bursa, 1932-1957), польський поет та письменник, уродженець Кракова, автор 37 віршів та оповідання Mason, є також автором повісті Zabicie Ciotki. Сьогодні існує фонд ім. Анджея Бурси, який нагороджує польських поетів.

Васютинський Вадим, кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України, професор Київського славістичного університету.

Гаврилюк Галина, студентка Львівського національного університету ім. І. Франка.

Ґозман Лєонід, Секретар Федеральної політради СПС (Союзу Правих Сил), засновник Центру психологічних та соціологічних дослідів, професор Московського державного університету на кафедрі психології.

Доддс Ерік Робертсон (E. R. Dodds, 1893-1979), ірландський філософ. Відомі його твори: The Greeks and the Irrational (1951), що складається з наступних частин: Апологія Агамемнона, Від культури стиду до культури вини, Система снів і система культури, Грецькі шамани, Раціоналізм і реакція на нього в класичну епоху, Платон, Страх свободи.

Еткінд Алєксандр, доктор філософії (Гельсінський університет), кандидат психологічних наук. Запрошений професор Нью-Йоркського університету. Наукові інтереси: соціологія релігії, культурологічні дослідження, теорія й історія літератури, теорія й історія лібералізму, історія психоаналізу.

Кабанес Оґюстен (Augustin Cabanes, 1862-1928), французький медик та історик, автор багатьох праць, зокрема: La peste dans l’imagination populaire.

Кемпінскі Антоні (Antoni Kepinski, 1919-1972), відомий психіатр, професор Краківської медичної академії, творець теорії інформаційного метаболізму. Автор праць з психотерапії.

Крістєва Юлія, філософ і письменниця, дослідник у сфері лінгвістики і семіології, професор університету Париж-VII. Відома своєю публікацією «Бахтін, слово, діалог і роман», 1967.

Ліповєцкі Жіль (Gilles Lipovetsky), французький філософ-теоретик постмодернізму, соціолог, автор праць: Gallimard, L’ere du vide (1983), L’empire de l’ephemere (1987), Le crepuscule du devoir (1992), La troisieme femme (1997).

Ловен Александер (Alexander Lowen), практикуючий психотерапевт у Нью-Йорку та Коннектикуті, а також виконуючий обов’язки директора Інституту біоенергетичного аналізу. Відомий використанням біоенергетики у своїй психотерапевтичній практиці.

Маґдиш Ірина, автор, редактор Незалежного культурологічного журналу «Ї».

Насс Леонард (Leonard Nass, Ph.D.), професор менеджменту та маркетингу університету LaSalle (Франція).

Плеснер Гельмут (Plessner Helmut, 1892-1985), німецький філософ і соціолог, один із основоположників філософської антропології. Вважається, що все своє життя займався філософсько-антропологічними проблемами.

Рєпа Андрій, культуролог, аспірант Національного університету «Києво-Могилянська академія». Досліджує актуальні проблеми соціології, філософії та літературознавства.

Сеннет Річард (Richard Sennett), професор соціології праці та культури. Відомі його публікації The Corrosion of Character (1998), Flesh and Stone (1994) та The Conscience of the Eye (1990). Член Американської cоціологічної асоціації (2004), член Европейської академії мистецтв, член Американської академії мистецтв, член Королівського літературного товариства. Даний фрагмент взятий з книги «Падіння публічної людини».

Тілліх Пауль (Tillich Paul Johannes), протестантський мислитель, близький до екзистенціоналізму і «діалектичної теології», відомий як культуролог і теолог, ґрунтовно займався онтологією.

Томас Люїс Вінсент (Louis Vincent Thomas, 1922), професор філософії французького університету Lycee de Dakar. Є професором соціології та антропології університету Rene-Descartes (Paris V, Sorbonne).

Фуко Мішель (Michel Foucault, 1926-1984), французький філософ, психолог, філолог, професор філософії в університетах Клермон-Феррар та Дефер (Франція). Автор книги «Божевілля та цивілізація», за яку він отримав докторський ступінь. Наступні його праці: «Порядок речей» «Історія сексуальності», «Як отримати насолоду» «Товаришу, який не врятував мені життя» та «Догляд за самим собою». Помер через ускладнення хвороби СНІДу в Парижі.

Хечоян Левон, сучасний вірменський письменник, народився у 1955 році в селі Баралет Ахалкалакського району Грузії. Закінчив філологічний факультет Педагогічного інституту у Ленінакані (сьогодні Гюмрі).  З 1987 р. живе у Вірменії у містечку Раздан, але воно занадто велике для нього. Він любить село, а змушений жити у місті. Рідко, при крайній необхідності, приїжджає до Єревану.

Evilly (Марина Недашківська), студентка, головний редактор кінорозділу «Українського ґотичного журналу», авторка ряду публікацій у журналі «Кіноколо».