Інтерв’ю з Єжи Гедройцем

Як нині складаються відносини Польщі зі східними сусідами?

Ці стосунки складаються по-різному. На початку 90-х років з’явилися окремі непорозуміння у відносинах з Литвою, які тепер вже поступово втрачають значення. Проблему створила анти-литовсько налаштована польська меншина в Литві. Наші співвітчизники не вивчають мови і, чесно кажучи, не інтегруються з литовським суспільством. Така поведінка розбурхує надмірні національні сентименти литовців, які інколи з погордою ставляться до Польщі і мають комплекси щодо польської культури. Останнім часом ситуація поліпшилася, коли обидві сторони тяжіють до порозуміння, але спершу не все було так гладко.

У Білорусі внутрішня ситуація не сприяє поліпшенню відносин з Польщею. Країна керована залізною рукою президента Алєксандра Лукашенка, прихильника інтеграції Білорусі з Росією, який практично не залишає місця для опозиції. Польща повинна проводити обережну політику, захищаючи права людини без доведення до непотрібних напружень. Анти-лукашенківська білоруська інтелігенція на загал налаштована прозахідно, з нею власне слід підтримувати контакти.

Напевно, найліпше виглядає співпраця з Україною…

Відносини з Україною є вочевидь дуже добрими. Зближення відбувається не лише між владними структурами, але й між суспільствами. Можна й надалі помітити суперечки стосовно історичних, кривавих подій з минулого. Проте навіть таку делікатну справу, як відновлення та опіку цвинтаря Орлят у Львові, вдалося гідно залагодити. Варшава і Київ підтримують дуже добрі політичні відносини, хоча з економічної точки зору торговельні взаємини перебувають ще на доволі низькому рівні. Однак, зараз важко робити більше, оскільки обидві країни мають фінансові труднощі. Тим не менше, щороку ось уже п’ять років поспіль Польща організовує в Криниці Міжнародний Економічний Форум, на який запрошують усі сусідні східні країни, включно з Росією. У ньому беруть участь представники уряду, політики, бізнесмени, експерти з инших країн. Метою зустрічей в Криниці є зміцнення власне економічних контактів, як двосторонніх, так і багатосторонніх. Останнім часом особлива увага приділяється туризмові.

Чи інтелігенція в Україні є прозахідною?

Радше поділяється на прихильників зближення з Росією, переважно у східній частині України, і на прозахідне середовище, що є ближче до Польщі. На відміну від Білорусі, де демократична опозиція супроти Лукашенка швидше ідентифікує себе із прозахідною орієнтацією, в Україні існує більша розбіжність поглядів в інтелектуальних середовищах та у світі культури. Щоправда, в українців більшою мірою, аніж в білорусів, розвинута національна самоідентифікація.

Наскільки на польсько-українські та польсько-білоруські стосунки впливає фактор релігії? Чи те, що значна частина мешканців в обох країнах належить до Православної Церкви, не ускладнює контактів?

Католицька Церква і надалі мріє про навернення православ’я і Росії. На мою думку, це, однак, не має робитися руками Польщі. Часто до Білорусі та України, на терени, де сусідять православ’я і католицизм, висилають польських отців. Це може зашкодити нашій політиці порозуміння зі сусідами. Тому вважаю, що у цій площині існує розбіжність інтересів Ватикану і Польщі.

На Вашу думку, понтифікат Івана Павла ІІ впливає на ускладнення польсько-українських відносин, чи спрощує їх?

Папа, як глава Католицької Церкви, має глобальну візію і йому залежить на порозумінні із православним світом, він намагається згладити контрасти. Однак всередині церковної ієрархії є різні погляди, а серед світських католиків у цій справі є значні розбіжності в думках. Наприклад, Tygodnik Powszechny є прихильником зменшення ролі польського духовенства в Україні, у той час, як инші середовища підтримують полонізацію Сходу через католицизм.

Які чинники матимуть вирішальний вплив на подальшу долю України?

Найважливішим фактором є економічна ситуація, яку наразі в наших сусідів можна охарактеризувати як погану. Незалежність України посилиться, якщо рівень життя суспільства буде належним. Тому знову підкреслюю тут роль інвестицій, зокрема у туристичному секторі, який приведе за собою економічний розвиток і водночас стане найліпшою візитною карткою України.

Підсумовуючи, що має стати підґрунтям польської східної політики?

Дві речі мені видаються обов’язковими. По-перше, Польща повинна докласти всіх зусиль до утримання суверенітету України, Литви і Білорусі. Незалежність України для Польщі є навіть важливішою, аніж членство в НАТО. Якщо б Київ повернувся під вплив Москви, Польща й надалі межувала б із великою й імперською Росією. По-друге, поляки повинні зробити все, щоб нормалізувати суспільні відносин з Росією. Це дві країни, які доволі мало знають одна про одну. Проте, в колах російської інтелігенції є певна симпатія до Польщі. У Варшаві під редакцією Єжи Помяновского останнім часом видається російською мовою журнал «Польша», який призначений для російського середовища у Польщі. Окремі добрі дружні стосунки, наприклад, між Чеславом Мілошем та Йосифом Бродскім, можуть спричинитися до формування сталих культурних зв’язків між поляками та росіянами.

10 лютого 2000 року, Мезон-Ляфіт, Париж
Розмовляв Анджей Моравскі

Переклав Андрій Кирчів