Збіґнєв Герберт

У кімнаті цій три валізки

не моє ліжко

шафа із цвіллю дзеркала

коли відчиняю двері

всі речі навкруг завмирають

огорта мене запах знайомий

піт безсонниця й постіль

на стіні є одна картинка

яка зображає Везувій

із султаном диму

я не бачив Везувію

я не вірю в справжні вулкани

друга картина

це інтер’єр голландський

з пітьми

руки жіночі

перехиляють глечик

з якого сочиться коса молочна

на столі ніж серветка

хліб риба пучок цибулі

йдучи за золотим світлом

здіймаємось на три східці

через прочинені двері

видно квадрат саду

листя дихає світлом

радість дня підтримують птахи

неправдивий світ

теплий як хліб

золотий наче яблуко

обдерті шпалери

не приручені меблі

більма дзеркал на стінах

ось інтер’єри справжні

в кімнаті моїй

і трьох валізок

день тане

у сну калюжі

Переклад Віктора Дмитрука

ч
и
с
л
о

76

2015