бібліотека
Ї 
Любов
Кияновська
Мирослав Скорик: людина і митець
Редактор Володимир Сивохіп
В оформленні обкладинки використано портрет М. Скорика роботи Любомира Медведя
© Л. Кияновська, 2008
© Незалежний культурологічний журнал «Ї», оформлення серії, 2008
Монографія Любові Кияновської присвячена одній з найяскравіших творчих постатей, що репрезентують український духовний доробок з другої половини двадцятого сторіччя – Мирославові Скорику. Відомий композитор, теоретик, педагог, митець надзвичайно широкої амплітуди, виняткова роль якого у формуванні українського музичного мистецтва від 1960-х років і до сьогодні не викликає сумніву ні в кого, хто уважно і доброзичливо стежить за панорамою української культури, як і не викликає сумніву непересічність його особистості.
Друге, значно розширене і доповнене видання книги про особу і творчість нашого видатного сучасника, приурочене до 70-річного ювілею Маестро.
Про автора
Кияновська Любов Олександрівна – музикознавець, відома своїми науковими здобутками не лише в Україні, але й у Німеччині, Австрії, Польщі, Чехії Словаччині, Словенії, Росії та інших европейських країнах. Народилась у Львові, навчалась у Львівській спеціальній музичній школі ім. С. Крушельницької. Закінчила історико-теоретичний факультет Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка (1979), аспірантуру при Київській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського (1983). У 1985 р. захистила кандидатську дисертацію «Функції програмності у сприйнятті музичного твору», а у 2000 р. – докторську дисертацію «Еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст.» Була викладачем кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка (1979–1987), завідуючою тією ж кафедрою (1987). У 1987–1991 роках – доцент кафедри історії музики Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія), з 1991 р. – професор, завідуюча цією кафедрою. Під керівництвом проф. Кияновської Л.О. 15 аспірантів захистили кандидатські дисертації.
Сфера наукових інтересів – музична психологія, історія галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст., зв’язки української композиторської школи з европейськими. Авторка монографій «Творчість о. Йосипа Кишакевича» (1997), «Мирослав Скорик: творчість мистця у дзеркалі епохи» (1998), «Еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст.» (2000), «Микола Колесса. Син сторіччя» (2003), «Лицар бандури» (2007), трьох навчальних посібників та понад 200 статей у наукових збірках і часописах України, Німеччини, Росії, Польщі, Австрії, Словаччини, Словенії.
Л. Кияновська – Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, член правління Львівської організації Національної Спілки композиторів України. Заступник голови правління Моцартівського товариства у Львові.
Є учасником міжнародного наукового проекту «Musikgeschichte in Mittel – und Osteuropa» (Німеччина). Відроджує забуті імена української музичної культури, пропагує українське музичне мистецтво в країнах Европи.
Активно виступає як музичний критик, є одним з провідних музичних критиків України. Написала понад 100 статей і рецензій для газет і журналів. Об’єктом рецензій є фестивалі та концерти, що відбуваються у Львові, зокрема, Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози», Фестиваль сучасної музики «Контрасти», Фестиваль оперної музики ім. С. Крушельницької. Постійно публікує у пресі відгуки на концерти провідних, а також молодих виконавців. Підготувала понад 30 теле- і радіопередач з актуальних проблем музичного мистецтва. Входить до редакційної колегії журналу «Музика».
За визначний творчий вклад у розвиток музичної культури Любов Кияновська нагороджена Премією ім. М.В. Лисенка (2006 р.).
Зміст
На порозі зрілості (1955–1964)
Нова фольклорна хвиля (1965–1972)
Уперед до класичної досконалості, або Грані неокласицизму (1973–1978)
Під знаком неоромантизму (1982–1983)
У лабіринтах стильової гри (1986–1998)
Переступаючи через постмодерн
Післямова до першого видання
Післямова до другого видання
Бібліографія