Віслава Шимборська


КІТ У ПОРОЖНІЙ ОСЕЛІ
Померти – так не можна робити котові
Бо що має відчувати кіт у порожній оселі
драпатися на стіни.
Тертися поміж меблями.
Ніщо тут не змінилося
А проте і змінилося
Ніби ніщо не пересунене
А однак і порозсоване.
І вечорами лампа уже не світить.
Чути кроки на сходах,
Але ж це не ті.
Рука, що кладе рибу у мисочку,
також не та, що клала.
Щось тут не починається
у звичний час.
Щось тут не відбувається
як повинно.
Хтось тут був і був,
А потім зник
і знову вперто немає.
До усіх шаф уже заглядав
Усі полички поперебігав
І під килим заглядав
Навіть порушив заборону
І папери усі порозкидав
Що ж ще робити,
Спати і чекати.
Нехай-но він тільки повернеться
Нехай-но він тільки з’явиться
Тоді він відчує
Що з котом так не можна.
Ітиму до нього, але так,
ніби зовсім не до нього
Помалесеньку
На дуже ображених лапах
І ніякісіньких підстрибувань-писків
напочатку.

Переклад Мирослави Приходи


ЕЛЕГІЙНИЙ РАХУНОК
Скільки тих, що я знала
(якщо насправді їх знала)
мужчин, жінок
(якщо цей поділ залишається чинним)
переступило той поріг
(якщо це поріг)
перебігло через той міст
(якщо назвати це мостом) –
Скільки по житті коротшому чи довшому
(якщо це для них все ще якась різниця)
доброму, бо почалося,
злому, бо закінчилося
(якщо б не воліли сказати навпаки)
опинилося на другому березі
(якщо опинилося а другий берег існує) –
Не дано мені знати їхньої дальшої долі
(якщо це навіть одна спільна доля і якщо доля)
Все
(якщо цим словом не обмежую)
мають за собою
(якщо не перед собою) –
Скільки їх вискочило з шаленого часоплину
і вдалині щораз щемніше зникає
(якщо варто вірити перспективі) –
Скільки
(якщо запитання має сенс,
якщо можна дійти до остаточної суми,
поки рахівник не дорахує себе)
поринуло в той найглибший сон
(якщо нема глибшого) –
До побачення.
До завтра.
До наступної зустрічі.
Вже цього не хочуть
(якщо не хочуть) повторити.
Віддані на нескінченне
(якщо не інше) мовчання.
Зайняті тільки тим
(якщо тільки тим)
до чого їх змушує відсутність.

Переклад Оксани Нахлік


НАПИСАННЯ ЖИТТЄПИСУ
Що потрібно?
Потрібно написати заяву,
а до заяви долучити життєпис
Незважаючи на тривалість життя
життєпис повинен бути коротким.
Обов'язкова стислість і відбір фактів.
Зміна краєвидів на адреси
і мерехтливих спогадів на нерухомі дати.
З усіх кохань вистачить шлюбного,
а з дітей тільки народжені.
Важливіше, хто тебе знає, ніж кого знаєш ти.
Подорожі тільки закордонні.
Приналежність до чого, але без для чого.
Відзнака без за що.
Пиши так, ніби ти з собою ніколи не розмовляв
і обминав здалеку.
Помовч про собак, котів і птахів,
реліктовий мотлох, приятелів і сни.
Згадай скоріше ціну ніж вартість
і заголовок ніж зміст.
Важливіший розмір черевиків, ніж куди він іде,
той, ким вважаєшся.
До того додай фотокартку з відкритим вухом.
Враховується його форма, а не те, що чути.
Що чути?
Гуркіт машин, що мелять папір.

Переклад Оксани Нахлік


ПОХОРОН
"так раптово, хто би того сподівався"
"нерви і цигарки, я застерігав його"
"так собі, дякую"
"розпакуй ті квіти"
"брат теж помер на серце, то певно родинне"
"з тою бородою я би пана ніколи не впізнала"
"сам винен, завжди у щось втручався"
"мав промовляти той новий, щось його не бачу"
"Казек у Варшаві, Тадек за кордоном"
"ти одна була розумна, що взяла парасолю"
"що з того, що був найталановитіший з них"
"кімната прохідна, Баська не погодиться"
"так, мав рацію, але то ще не привід"
"з лакуванням дверцят, згадай скільки"
"два жовтки, ложка цукру"
"не його справа, пощо йому того було"
"самі блакитні і тільки малі розміри"
"п'ять разів, ніколи жодної відповіді"
"хай тобі буде, я міг, але й ти міг"
"добре, що хоч вона мала ту посаду"
"ну, не знаю, хіба родичі"
"ксьондз справжній Бельмондо"
"я ще не була у цій частині цвинтаря"
"снився мені тиждень тому, щось мене кольнуло"
"непогана та донечка"
"всіх нас то чекає"
"складіть вдові співчуття від мене, бо мушу встигнути на"
"однак на латині звучало урочистіше"
"було, минуло"
"до побачення пані"
"може би кудись на пиво"
"зателефонуй, поговоримо"
"четвірка або дванадцятка"
"я туди"
"а ми туди"

Переклад Ярини Сенчишин


ч
и
с
л
о

10

1997