АВТОРИ ТА ПЕРЕКЛАДАЧІ ЧИСЛА:

Олег Турій – історик, співпрацівник Інституту історії Церкви у Львові.

Станіслав Стемпень – історик, директор Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі.

Анна Роґовська – історик, дослідник історії Галичини, мешкає у Перемишлі.

Леонід Фінберґ – соціолог та політолог, співробітник Інституту юдаїки у Києві.

Вальтер Моссманн – німецький літератор, культуролог. Живе у Фрайбурзі.

Наталка Бабалик – перекладачка, літературознавець, співробітник Центру гуманітарних досліджень при Львівському університеті.

Вероніка Вендлянд – історик, спеціаліст з історії Східної Европи, дослідниця української історії XIX-XX століть. Живе у Дрездені.

Юрко Прохазко – германіст, перекладач, автор перекладів Роберта Музіля та Мартіна Гайдеґґера.

Авреліуш М. Педзівол – польський журналіст, співробітник радіо “Вільна Европа”.

Андрій Павлишин – історик, перекладач, публіцист, громадський діяч, автор численних публікацій про українсько-польські стосунки у ХХ столітті.

Збіґнєв Герберт народився 29 жовтня 1924 року у Львові, тут минуло його дитинство та юність, тут закінчив він школу і отримав під час війни атестат зрілости у нелеґальному навчальному закладі. 1944 року юнак перебрався до Кракова, певний час студіював філософію, але у 1947 році отримав диплом маґістра економіки. До економічної освіти невдовзі долучилася правнича та філософська, здобуті у вищих школах Торуня та Варшави. У 50-х роках З.Герберт працював у економічному часописі Przeglad Kupiecki, у відділі кредитів Польського Банку, у інших установах економічного профілю. У 1954 році він дебютував книгою віршів W kazdej chwili wybierac` musisz, поетичний його доробок відтоді складають півтора десятки збірок насичених глибокою інтелектуальною рефлексією, вишуканих за формою віршів (серед найпопулярніших збірки Pan Cogito, 1974, Elegia na odejs`c`ie, 1990, Rowigo, 1992). Уже на початку поетичної кар‘єри його було визнано класиком польської поезії, цей “поет інтелекту, іронії і скептичної задуми” був у 1964 році на студентському Фестивалі Культури у Ґданську проголошений Князем Поетів. Твори З.Герберта користуються великою популярністю на Заході, образ пана Коґіто став культовим серед інтелектуалів багатьох країн світу, однак поет дистанціювався від політики, але його твори були могутнім духовним інспіратором руху “Солідарности”, особливою популярними вони стали в часи військового стану, коли публікувалися в нелеґальних часописах і за кордоном. З. Герберт відомий також як драматург і есеїст. 1962 року з‘явилася друком книга прекрасних есеїв про французьку культуру Barbarzynca w ogrodzie (Дикун в парку), а через 31 рік після цього книга текстів про культуру Голландії. Зараз видатний наш земляк мешкає в Парижі.

Бруно Шульц (1892-1942) – польський письменник гебрейського походження, у творчості якого злютувався культурний спадок старої Галичини. Народився і майже все життя провів у Дрогобичі, перетворившись, зрештою, у його легенду. Автор двох головних книг Цинамонові крамниці та Санаторій під клепсидрою. Застрелений есесівським офіцером на вулиці рідного міста під час облави.

Ян Кохановський – поет, зачинатель польської літератури.

Іріс Кемпе – німецька політолог та аналітик, спеціаліст з питань Центрально-Східньої Европи. Працює у Мюнхені.

Андрій Шкраб’юк – літератор та перекладач, автор повного перекладу Бруно Шульца (в-во Просвіта, Львів, 1995) та ін.

Карл Ясперс – німецький філософ-екзистенціаліст.

Тарас Возняк – політолог, культуролог, редактор журналу “Ї”.

Олесь Пограничний – журналіст. Живе і працює у Львові.

Станіслав Єжи Лєц – польський письменник.

Август Граф Фон Плятен – лірик, якому вдалися деякі довершені вірші німецькою мовою: Хто красі подививсь у вічі/ той вже належить смерті...(Трістан). Його польські пісні 1831 досить точно виражають політичний польський романтизм, який в Німеччині та Франції 1830-1848 був добрим тоном для людей із свободолюбивими настроями.

Гайнріх Гайне – дозволяє собі у своєму поетичному циклі “Романцеро” (1851) романтичний і політично не зовсім вірний погляд на польських емігрантів та “ Плинність краси...”. Як це не абсурдно, Гайне і Плятен вступили у літературну суперечку, в якій один одному перед очима німецької публіки закидали відхилення від німецьких норм : Плятен полемізує з европейством Гайне (Едіп), а Гайне з гомосексуальністю Плятена (Купальні Лукки).

Ґеорґ Тракль – поет, німецький експресіоніст. Як офіцер санітарної служби під час 1-ї світової війни брав участь у битві під Городком між австрійською та російською арміями.(В обох арміях були солдати з України). Помер невдовзі потому в одному з гарнізонних шпиталів Кракова від надмірної дози кокаїну.

Борис Варґа – український письменник та журналіст з Югославії.