Маґдалена Френсь

Школа мужчин і маскулінности

“Це вже край! – вигукнула моя психолоподружка. – Ти їдеш учитися, як стати справжнім чоловіком! До цього довів тебе отой твій фемінізм!”

Моя психолоподружка була не єдиною особою, яка гадала, що Школа мужчин і маскулінности (School of Men and Masculinities) в Ризі існує саме для того, щоб провадити курси “Як стати стовідсотковим хлопом” для тих, хто переживає уславлену вже кризу маскулінности (див. Сюзан Фалуді). Справа, однак, обіцяла бути зовсім іншою: для запрошених викладацьких знаменитостей (д-р Урсула Мюллер, д-р Джефф Герн, д-р Іріна Новікова) учасників курсів ретельно добиралися старанно, щоб забезпечити полум’яні дискусії на теми стосовно функціонування чоловіків в організаціях, чоловіків і насильства, представництва чоловіків у ЗМІ, критичних студій над чоловіками, перспектив гегемонної маскулінности та інших. Мої студії над маскулінністю та чоловіками розгорталися двома шляхами: теоретичним (лекції, семінари, читання матеріялів, презентації) та практичним (щоденне спілкування з представниками чоловічої статі багатьох націй та сексуальних орієнтацій). Нижче намагаюся подати ефекти моїх спостережень.

Маскулінність македонська

Його ім’я – Александар Македонський. Вже першого дня по приїзді він витягнув мене з ознайомчо-познайомчого вечора і промаршував пів Риги, висловлюючи страшний жах од співмешканця-ґея. Задзвонив до батька-міністра, котрий порадив йому по-чоловічому просто зціпити зуби. Александар знайшов у мені опору після того, як схопив міцно за плечі посеред повної руху вулиці і спитав: “Ти нормальна?!”, а я відповіла: “В усякому разі, я не ґей”, що його якось заспокоїло. Александар попросив, щоб його перемістили в інший номер, куди наступного дня вселилася Маскулінність сербська (див. нижче). Маскулінність македонська не відступала від мене до кінця Школи ні на крок, у зв’язку з чим я довідалася, що: 1) чоловік є владикою світу; 2) обрізаний мужчина-македонець не бажає зменшувати своє сексуальне задоволення, з огляду на це не користуватиметься презервативами, бо вмерти можна не тільки від СНІДу; 3) після любовного акту партнерка на знак вдячности зобов’язана поцілувати свого владику в яєчка; 4) в рахубу береться тільки задоволення чоловіка, а жінка нехай тримає язика за зубами, якщо ж не тримає, то вона – абсолютна егоїстка; 5) жінка повинна мати на що сісти і чим зітхнути, крім того, вона повинна бути цілковито відданою (підлеглою) своєму чоловікові. Македонська маскулінність характеризувалася також тим, що мала македонський звичай відригувати, голосно пукати та зачіпати всіх руками під час розмови, а якщо мова заходила власне про дамський бюст, то жінка мала нагоду удостоїтися бути зачепленою/ущипнутою/обмацаною в тій частині тіла, яка стала предметом розмови. Будь-які претензії слід було скеровувати виключно до тисячолітньої традиції Македонської маскулінности, а вказання на тілесні границі мало стільки ж сенсу, що й спроба переконати Маскулінність у необхідності вживати презервативи (себто горохом об стінку).

Маскулінність сербська,

себто Міодраґ, була гомосексуальної орієнтації з садомазохістськими уподобаннями і мала звичай вихвалятися своїми завоюваннями та розповідати деталі під час сніданку. Міодраґ мав мету життя: довести число своїх хлопців до чотирьох тисяч чотирьохсот сорока чотирьох; на той час він затримався на числі п’ятсот двадцять п’ять і дуже від того потерпав, бо мав уже майже сорок років і боявся, що йому ніколи не вдасться досягти своєї мети. Переживання Маскулінности стосувалися також тіла, яке з віком набирало вагу і втрачало привабливість. А життя Сербської маскулінности відбувалося головно у товаристві інших тіл, що обиралися з вишуканим смаком. Жіночі тіла викликали огиду, і він не дозволяв навіть, щоб його поплескала жінка по плечу по-дружньому звертаючи на себе увагу. Доторк жіночої руки завжди закінчувався скандалом. В інтелектуальних диспутах із Сербською маскулінністю слід було будь-що уникати точки зору гетеросексуальної особи, що в деяких випадках годі було здійснити. Тож Сербська маскулінність реалізувалася на міжнародній конференції прав ґеїв та лесбіянок, яка власне відбувалася і яка, хоч і була цікавою багатьом учасникам Школи, заходила в суперечність із заняттями, напр., з раси, етнічности та багатоманітних конструкцій маскулінности.

Маскулінність сибірська

Леонід, який умів чудово згинати пальці. У своїй презентації він представив громаду чоловіків, які влаштували собі життя в його місті, вийшовши із сибірських в’язниць. Членів тієї громади можна було впізнати по тому, що вони ніколи не сідали, а завжди присідали навпочіпки (у в’язницях немає крісел), а також порозумівалися за допомогою згинання пальців у різних напрямах. Відповідний згин відповідних пальців міг виражати ієрархію влади, добрі або погані наміри та грошові квоти в оборудках. Сибірська маскулінність не дала себе розшифрувати під кутом сексуальної орієнтації, а після якогось чергового дня пиття пива та викликаного ним доброго настрою, Маскулінність відкрила нову орієнтацію під назвою “фриґідний алкоголік”. Якщо фриґідний, то і так неважливо, в який бік він обернеться, бо і так це його не цікавить. Щоб він не чувся відчуженим, я теж вступила до клюбу фриґідних алкоголіків, без членських внесків і без прав та обов’язків (новеньких охочих радо приймають, не треба обов’язково бути алкоголіком). Леонід був надзвичайно ґалантний у стосунках із жінками, а пояснював це своїм добрим польським вихованням (його дід був поляком, засланим у Сибір).

Маскулінність українська

Театральний режисер Павло, з фіксацією ставити жінок на чоловічі ролі і чоловіків на жіночі. Ефект – добре відома п’єса раптом виявляється чимось зовсім іншим, у позитивному розумінні. Під час Школи Українська маскулінність змобілізувала різні маскулінності та фемінності для поставлення п’єси Моніки Мілевської “Савонарола”. У ролі Савонароли виступила Іріна з Білоруси, що мала довге біляве волосся і виглядала як маленька русалка. Савонарола несамовитий (-та?). Презентація Павла, підготована в рамках занять, стосувалася участи українських хлопців в угорських порнофільмах. Павло представив фраґмент фільму і попросив зупинити, коли нам вже набридне дивитися. Я крикнула “Вже!”, як тільки несміливий хлопець дозволив себе роздягти іншому. Всі потім гнівались на мене, що я не могла стерпіти збентеження на обличчях акторів-натурників.

Маскулінність фінська

Бачена тільки у короткометражному фільмі з геппенінґу фінського мистця. Фільм в рамках свого докторату аналізувала колєжанка-фінка, історичка мистецтва. Головним героєм геппенінґу був сам мистець Теему Макі. Упродовж десяти хвилин він стояв голий перед сталевою шафою і бився в неї головою й обличчям так сильно, аж з його рота і носа почала литися кров. Потім він увійшов до шафи, онанізував там, і глядачі через дверцята шафи, відчинені у відповідний момент, побачили сім’явиверження. Македонська маскулінність покинула залу. Я мала тільки одне запитання: “Як ти збираєшся це інтерпретувати?”.

Маскулінність таджицька,

себто Насріддін і Шералі, які за будь-яку ціну намагалися повернути чинність і повагу мусульманській гетеросексуальній маскулінності. Це виражалося у комбінаціях вищого рівня, як-от: відпродаж обідніх купонів (повідомлення не підтверджене, а вчинок не доведений) принагідним туристам, підчіпляння кобіт (“ґаражів”), щоб “запаркувати” у них свій “автомобіль”, а також висловлювання жахливого обурення після того, як зрозуміли, в чому полягає гомосексуальна любов. Панове Таджицькі маскулінності робили собі фотографії з кожною Фемінністю окремо, ніколи з усіма разом (ніхто не збагнув, чому, але, як сказав мій співмешканець-таджик, із яким я мешкала в Будапешті, це явно означає, що кожна дівчина зокрема зараховується як чергова здобич). У рамках солідарности з не-гетеросексуальними орієнтаціями всі фемінності вирішили вдати із себе лесбіянку, що було щоразу ляпасом для таджиків. Віддаючи належне точності спостерігача-учасника, хочу ще додати, що кожна з Таджицьких маскулінностей була одружена і мала четверо (Насріддін) або п’ятеро (Шералі) дітей.

У заняттях Школи брала також участь Болгарська маскулінність, але вона бувала або закохана, або інтелектуальна і провадила дискусії з Британською маскулінністю (Джефф Герн) на тему Балканських маскулінностей у кризі. Моя власна маскулінність відзначила, що не легко бути чоловіком у час кризи, і сховалася за фемінністю. В рамках після-Шкільної травми я страждаю тепер на гіпертрофію Аніми над Анімусом. І добре почуваюся.

Переклав Андрій Доместик