Джастін Джеффні та Кейт Беверлі

Зумовлення структури та соціяльної організації індустрії з продажу сексуальних послуг чоловіками у Лондоні на початку ХХІ сторіччя

© J.Gaffney, K.Beverley, 2001

Резюме

Феміністські теорії зосереджені на аналізі можливостей жінок трансформувати суспільство так, щоб перестати бути залежними, зважаючи на контроль та утиски з боку патріярхальних відносин.
(Абботт та Вoллас, 1997: 284)

Фемінізм виходить з позиції, що жінки пригнічені патріярхальним та соціяльно побудованим за принципами чоловічого мислення суспільством. Традиційно вважають, що чоловіки не можуть зазнавати утисків у межах сконструйованого ними соціуму. Фемінізм намагається зробити прозорими патріярхальні структури та вказати на “простір”, всередині якого найліпше видно реальний стан жінок.

Ця стаття є дослідженням двох провідних служб, що працюють з чоловіками, які займаються торгівлею сексуальними послугами у центральній частині Лондона. Дані цього дослідження дають нам змогу порівняти традиційно підлеглу позицію жінок із ситуативним досвідом “прихованого” населення чоловіків в індустрії сексуальних послуг. Це вказує на те, що гегемонічні та гетеросексуальні структури створюють ситуацію, за якої працівники чоловічої статі, як і жінки у сфері продажу сексуальних послуг, займають в суспільстві другорядну позицію.

Ключові слова

Індустрія з продажу сексуальних послуг; соціяльна структура; патріярхія; контроль; упредметнення; економіка

Фемінізм виходить з позиції, що жінки пригнічені патріярхальним та соціяльно сконструйованим за принципами чоловічого мислення суспільством. За соціяльним конструкціонізмом, повсякденне знання твориться через соціяльну взаємодію та інтерпретації людьми “фактів” цієї взаємодії. Традиційно вважають, що жінки займають підлеглу позицію у сконструйованому чоловіками суспільстві. Чоловіки експлуатували та приховували реальне становище жінок, щоб і далі їх пригнічувати.

Абботт та Воллас пишуть:
Феміністські дослідження, включно з соціологією, ставлять під сумнів об’єктивність і правдивість таких даних (які подають як нейтральні) та шукають їм відповіднішу заміну – відповіднішу, оскільки вони виходять з позиції пригнобленої сторони та пробують зрозуміти це пригнічення.
(1997: 285)

Фемінізм намагається зробити прозорими патріярхальні структури та виявити “простір”, всередині якого найкраще виокреслюється реальний стан жінок. Історично це втілили в епістемологіях, де йшлося про розбіжності між чоловіками та жінками, підтримані вагомими дискусіями щодо сексуальної природи (Ванс, 1994).

Якщо застосувати теорію фемінізму до поняття проституції, отримаємо дві виразні епістемології. Радикальний фемінізм вважає, що проституція – це ще одне підтвердження утисків жінок, яких вважають об’єктами сексуального задоволення, котрі можна придбати за гроші та якими можуть “володіти” чоловіки. Це є свідченням рабства у найгіршому вияві, оскільки воно леґітимізоване соціяльним регулюванням через патріярхальну судову систему. Протилежною до цієї є думка, що проституція дає повії свободу, нечувану для патріярхального суспільства – повія володіє своєю сексуальною ідентичністю та має фінансову незалежність від чоловічої гегемонії.

Як не парадоксально, чоловіче правове регулювання робить “прозорим” життя повій. Та це не стосується чоловіків, які працюють в індустрії сексуальних послуг, життя яких, зазвичай, завуальоване у чоловічому гетеросексуальному суспільстві Великої Британії.

Більшість попередніх досліджень торкались чоловічої проституції на вулиці (Дейчер, 1969; Гарріс, 1973; Аллен, 1980; МакМуллен, 1987; Робінсон, 1989; Блур, 1990; МакКенґані, 1990: Дейвіс та Фелдмен, 1991; Гоек, 1991; Візано, 1991; Бернард, 1993; Саймон, 1994; Лакербілл, 1995). Проте Гіксон та його колеги (1994) вважають світ чоловічої проституції різноманітнішим: багато чоловіків працюють не на вулицях, а в пабах, саунах та розважальних агентствах. Досі маємо мізерну кількість досліджень соціяльної організації та умов праці чоловіків, які не працюють безпосередньо на вулицях.

“Проєкт для працюючих чоловіків” (ППЧ) є конфіденційною допомогою медпрацівників, сексолоів та служби запобігання зараженням ВІЛ для чоловіків, які торгують власним тілом, на базі відділення сечостатевої патології у центральній навчальній лікарні Лондона. ППЧ почав діяти у середовищі чоловічої проституції Лондона від 1994 року, і відтоді займає привілейовану “структурну” та стабільну позицію, не зважаючи на постійні зміни у цьому середовищі. Саме це дає змогу проєктові надавати послуги чоловікам, що торгують сексуальними послугами на вулицях, у будинках розпусти/масажних салонах, квартирах і, рідше, через інтернет та чати.

Останні дослідження, розпочаті спільно ППЧ та “Молодь на вулиці”, глибше проникли всередину і зрозуміли структуру цього середовища, відповідно підвищився рівень розуміння фахівцями досвіду чоловіків, які працюють на вулицях (більшість яких є геями). Для ефективнішої роботи фокус групи формували з невеликої кількости чоловіків, що допомогло виявити труднощі (їх подаємо у таблиці 1), які виникають у лондонській індустрії з продажу сексуальних послуг.

Обговорення

Таке дослідження корисне, оскільки дає змогу порівняти традиційно підлегле становище жінок із “замовчуванням” життя чоловіків, які працють у сексуальній індустрії. На підставі цих даних виринає декілька провідних тем: контролю; упредметнення; економіки (сексуальні послуги та готівка); та саморегулювання.

Контроль

Вихідна позиція чоловіків, які торгують сексуальними послугами, є підлеглою, зважаючи на гетеросексуальну спрямованість у сексуальній індустрії. Більшість з них є геями, родом не з Великої Британії і тому не володіє англійською на рівні рідної мови, молодого віку (середній вік клієнтів ППЧ – 21,7 років) і тільки починають працювати у цій індустрії. Такі елементи марґіналізації посилюють владу партнерів (punter), власників будинків розпусти, рекету, наркодилерів, веб-майстрів та преси геїв, які впливають на вступ та членство в індустрії сексуальних послуг. Багато чоловіків, які надають сексуальні послуги, розповідають також про психологічні ігри, які з ними програють партнери. Мається на увазі, що задоволення бажань партнера часто містить у собі ризик: їх можуть споювати, тобто відбувається накопичення “ризику низького рівня” (див. таблиця 1). Досвідчений партнер застосовує витончену тактику поведінки, яка допомагає йому контролювати недосвідченого сексуального працівника, робить його залежним.

Таблиця 1 Обставини роботи чоловіків, які торгують сексуальними послугами в Лондоні

ЗАЛУЧЕННЯ
на роботу із продажу сексуальних послуг

ГОЛОВНІ ПОСИЛАННЯ
Люди, до яких звертаються торговці сексуальними послугами за інформацією та порадою, шукають в них підтвердження своїх переконань

ПРИНЦИПИ РОЗРІЗНЕННЯ
Переконання торговця сексуальними послугами відповідно до його мислення та поведінки. Три головні теми спільні для всіх типів працівників

Робота на вулиці

Ідеальний партнер:

У будинках розпусти

Жахливий партнер:

На квартирах

Очікування від колег:

ЧИННИКИ КОНТРОЛЮ

Упредметнення

Майже як у ситуації з жінками, підлегле становище чоловіка, який продає свої сексуальні послуги, перетворює його на об’єкт розпусних сексуальних бажань патріярхального самця. Ще варто згадати, що для субкультури геїв дуже важлива молодість. Небагато чоловіків втримуються в індустрії сексуальних послуг після втрати естетичної привабливости, тому й маємо відносно молодий середній вік чоловіків у цій індустрії. Як і у повій, привабливість молодих людей спотворюється у “девіянтному” середовищі, саме вона втягує “безпорадного” партнера у гріх хтивости, після того, як він мав статеві відносини із чоловіками, які торгують сексуальними послугами. У межах чоловічої епістемології поведінка партнера виправдовується, приписуючи девіянтність сексуальному працівникові, його молодості, що робить законним постійний тиск та контроль сексуальних працівників.

Економіка (сексуальні послуги та готівка)

Головним і найвагомішим чинником, який штовхає до торгівлі сексуальними послугами, для більшости чоловіків, що працюють у цій індустрії, є гроші. Дехто зважується на це через раптову відсутність дуже потрібної готівки, і займатиметься цим лише до розв’язання цієї короткотривалої проблеми. Проте для багатьох молодих людей, які приїжджають до Великої Британії з інших країн, такий крок є виявом їхньої гомосексуальної ідентичности та можливістю жити у субкультурі геїв, тобто отримати досвід, якого не мали раніше. Далеко від патріярхальних структур “родини” та “релігії”, які їх оточують вдома, вони отримують свободу відкритись і жити так, як вони цього бажають. Проте в одній з найдорожчих країн Европи, особливо у статусі імміґранта, що не дає або обмежує можливості влаштуватись на оплачувану “законну” роботу, торгівля сексуальними послугами може стати головним або й єдиним джерелом прибутку.

Більшість молодих чоловіків, які працюють на вулиці, не має житла або перебуває на чиємусь утриманні, що додатково підвищує контроль та дає економічну владу для утисків з боку партнерів – знову ж таки у подібній ситуації опиняється багато жінок, коли патріярхальні системи та структури дають їм можливість займати лише підлеглу та безвладну позицію. В обох випадках сексуальні послуги можуть стати валютою, яку можна буде використати, щоб придбати собі короткочасну свободу від пригнічення.

Саморегулювання

Фуко (1979) та постмодерністські соціологи пояснюють зв’язок між установою та структурою, використовуючи інтерпретативний аналіз практик та дискурсів. У той час, коли патріярхальні системи чоловічого суспільства намагаються приховати явище чоловічої проституції, ця індустрія сама створює практики свідомого та навмисного регулювання “норм”. З допомогою учасників фокус-груп виявили, що, відчуваючи докори, наприклад, від самої думки, що ти є річчю, більшість заангажовується у постійні соціяльні практики (мати спортивну тілобудову, засмаглу та гладку, безволосу шкіру тощо). Вони самі встановлюють правила чи “норми”, відповідно до яких усі регулюють свою поведінку. Ці контекстуальні парадигми творяться на основі дискурсів між тими, хто продає сексуальні послуги, та гетеросексистською чоловічою сексуальною індустрією, в якій вони працюють, контролюються очікуваннями преси геїв, власниками будинків розпусти та партнерами.

Висновок

Феміністські теорії намагаються допомогти жінкам зрозуміти, як їх контролюють та утискають патріярхальні, чоловічо орієнтовані епістемології, а також дають їм змогу проаналізувати власний досвід та можливості жіноцтва змінювати суспільство. Ця стаття свідчить про те, що для інших марґінальних груп, в цьому разі чоловіків, які торгують сексуальними послугами, владні та гетеросексистські структури відводять підлеглу позицію всередині суспільства.

Лише через те, що окремі особи хотіли розібратись у власному житті, та відповідно, спробувати керувати своїм майбутнім, вони знайшли вихід із залежної позиції. ППЧ, який став невід’ємною частиною лондонського середовища, де займаються продажем сексуальних послуг, розробляє модель, мета якої – зменшити ризик, або взагалі його усунути). У нашій практиці не йдеться про більший контроль на людьми, які торгують сексуальними послугами через заходи попередження ВІЛ, ми радше бажаємо, щоб наше втручання підвищило контроль за тими, хто пропонує сексуальні послуги у своїй сексуальній поведінці.

Переклала Христина Проців