Доповідна записка Народного Комісара внутрішніх справ Союзу РСР у ЦК ВКП(б) з пропозицією про фізичне знищення інтернованих польських офіцерів та ув'язнених із західних областей України і Білорусі [перед 5 березня 1940 р.]

ЦК ВКП(б)
товаришеві Сталіну

У таборах для військовополонених НКВД СССР [це формулювання не відповідає юридичному статусові згаданих осіб, позаяк польські солдати та офіцери не були військовополоненими, адже Польща не перебувала у стані війни з СССР; вони були інтерновані після переходу на територію сусідньої держави.– А.П.] та в тюрмах західних областей України й Білорусі зараз утримується значна кількість колишніх офіцерів польської армії, колишніх працівників польської поліції та розвідувальних органів, членів польських націоналістичних к-р [контрреволюційних] партій, учасників викритих к-р повстанських організацій, перебіжчиків та ін. Всі вони є запеклими ворогами совєтської влади, переповнені ненавистю до совєтського ладу.

Військовополонені офіцери та поліцейські, перебуваючи у таборах, намагаються продовжувати к-р діяльність, ведуть антисовєтську аґітацію. Кожен з них тільки й чекає виходу на волю, аби отримати змогу активно включитися у боротьбу проти совєтської влади.

Органами НКВД у західних областях України та Білорусі викрито ряд к-р повстанських організацій. В усіх цих к-р організаціях активну керівну роль відігравали колишні офіцери колишньої польської армії, колишні поліцейські та жандарми.

Серед затриманих перебіжчиків та порушників держкордону також виявлено значну кількість осіб, котрі є учасниками к-р шпигунських і повстанських організацій.

У таборах для військовополонених перебувають всього (не враховуючи солдатів та унтер-офіцерского складу) – 14.736 колишніх офіцерів, чиновників, поміщиків, жандармів, тюремників, осадників та розвідників – за національністю понад 97% поляків.

З них:
Генералів, полковників і підполковників – 297
Майорів і капітанів – 2.080
Поручників, підпоручників і хорунжих – 6.049
Офіцерів і молодших командирів поліції, прикордонної охорони та жандармерії – 1.030
Рядових поліцейських, жандармів, тюремників та розвідників – 5.138
Чиновників, поміщиків, ксьондзів та осадників – 144.

У в’язницях західних областей України та Білорусі всього перебувають 18.632 арештованих (з них 10.685 поляків), в тому числі:
колишніх офіцерів – 1.207
колишніх поліцейських, розвідників та жандармів – 5.141
шпигунів і диверсантів – 347
колишніх поміщиків, фабрикантів та чиновників – 465
членів різних к-р та повстанських організацій і різного к-р елементу – 5.345
перебіжчиків – 6.127

Виходячи з цього, що усі вони є запеклими, невиправними ворогами совєтської влади, НКВД СССР вважає за необхідне:

I. Запропонувати НКВД СССР:

1) Справи про 14.700 осіб колишніх польських офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, розвідників, жандармів, осадників та тюремників, що перебувають у таборах для військовополонених;

2) а також справи про 11.000 осіб членів різних шпигунських та диверсійних організацій, колишніх поміщиків, фабрикантів, колишніх польських офіцерів, чиновників і перебіжчиків, що арештовані і перебувають у в'язницях західних областей України та Білорусі– розглянути у особливому порядку, із застосуванням до них вищої міри покарання – розстрілу.

II. Розгляд справ провести без виклику арештованих і без пред’явлення звинувачення, постанови про закінчення слідства та обвинувального висновку – у наступному порядку:

а) на осіб, які перебувають у таборах військовополонених, – за довідками, представленими Управлінням у справах військовополонених НКВД СССР;

б) на заарештованих осіб – за довідками із справ, представлених НКВД УРСР та НКВД БРСР.

III. Розляд справ та винесення рішення покласти на трійку у складі тт. Меркулова, Кобулова, Баштакова (Начальник 1-го Спецпідрозділу НКВД СССР).

Народний комісар внутрішніх справ Союзу РСР Л. Берія.

[На доповідній записці свою згоду з пропозицією розстріляти інтернованих та ув'язнених власними підписами ствердили: Й. Сталін, К. Ворошилов, В. Молотов, А. Мікоян. Є приписка: “т. Калінін – за, т.Каганович – за”.– Прим. публікаторів]

[Переклад з російської. Опубліковано: Поклик сумління. – 1993. – №15]

---

Постанова ЦК ВКП(б) про розстріл інтернованих польських офіцерів та ув'язнених із західних областей України і Білорусі [5 березня 1940 р.]

Підлягає поверненню упродовж 24 годин у другу частину Особливого Сектора ЦК

Суворо таємно

Всесоюзна Комуністична Партія (більшовиків)
Центральний Комітет

Виписка з протоколу №13 засідання Політбюро ЦК

Рішення від 5.III.40 р.

144 – Питання НКВД СССР

Тов. Берія

I. Запропонувати НКВД СССР:

1) Справи про 14.700 осіб колишніх польських офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, розвідників, жандармів, осадників та тюремників, що перебувають у таборах для військовополонених;

2) а також справи про 11.000 осіб членів різних шпигунських та диверсійних організацій, колишніх поміщиків, фабрикантів, колишніх польських офіцерів, чиновників і перебіжчиків, що арештовані і перебувають у в'язницях західних областей України та Білорусі– розглянути у особливому порядку, із застосуванням до них вищої міри покарання – розстрілу.

II. Розгляд справ провести без виклику арештованих і без пред’явлення звинувачення, постанови про закінчення слідства та обвинувального висновку – у наступному порядку:

а) на осіб, які перебувають у таборах військовополонених, – за довідками, представленими Управлінням у справах військовополонених НКВД СССР;

б) на заарештованих осіб – за довідками із справ, представлених НКВД УРСР та НКВД БРСР.

III. Розляд справ та винесення рішення покласти на трійку у складі тт. Меркулова, Кобулова, Баштакова (Начальник 1-го Спецпідрозділу НКВД СССР).

Секретар ЦК

[Переклад з російської мови. Опубліковано: Поклик сумління. – 1993. – №15]