Григорій Чубай

Плач Єремії

тільки-но збудували місто і навіть ще
не встигли його заселити а вже пророк
Єремія плакав над ним як над давно
спорожнілим

із кожної його сльози тоді виростало
при всякім домі сонце і всім казало що
не сонце воно а жовта кульбаба

і тільки-но сонце промовляло це як
сиве птаство обсідало його звідусіль
називаючи себе кульбабиними дітьми

але варто було вітрові хоча б легенько
повіяти як відлітало птаство геть і
вже не поверталося ніколи

Хроніка

Ігореві Калинцю

тоді всю ніч над нашим містом пливли
двоспальні ліжка замість хмар повідали що з них ран-
ком ішов копійчаний дощ

тоді обличчя годинників були смертельно бліді
і крапали на підлогу сльози хвилин щораз
рівномірніше

заховалися наші коні в буланому листі і
разом із листям їх вітер кудись погнав

а як ми допивали каву то явився нам кишенько-
вий месія й прорік

не будьте героями всі одночасно бо станете
тоді схожими на перекупок що пропонують
один і той самий товар ставайте в чергу
на героїзм і чекайте

а якщо ви так і помрете не звершивши нічо-
го геройського то ж хіба не геройством бу-
ло ваше доброчесне стояння в черзі на геро-
їзм

а ще божевільна церква що збожеволіла од са-
моти й порожнечі повз кав’ярню поволі тоді
брела