Назар Гончар

ЧОЛОВІК-ХРИСТЕЛЮБЕЦЬ

моя долоня – мандрівниця
по моїй сплячій красуні-жінці
душевно так порозкошує

моє перо подорожує
по білій-білій гладкій сторінці
шукає шифру таємниці

мої вуста – води  ’д’ криниці
цілющої-і – і  в поведінці
мої слова почуй невсує

моїм благословенним х[уєм]
що був сховався до піхви жінці
мов жрець складу я жертву жриці

мов жеребець тій жеребиці
кидаю жереб – і наздогінці
лунає долі алилуя

не весь умру – весь не умру я:
гончаренятко та й навколінці
складе череп’я черепиці

СИЛА-БО ТО – НІКА

жінку
з кобіт
чоловік
мужчинка
пальчиком
рима дверима
дверима рима
пальчиком
паличкою