|
|
|
|
Продажа млина от Степана Гордієнка Перед нами, Юском Когляренком, сотником лохвицким, Демком Виприском, атаманом городовим і при нас будучих, пна Івана Богатиренка, пна Івана Дзугавого, бурмистров майстрату лохвицкого і многих персон зацних, при том запису будучих, постановившися очевисте пн Стефан Гордієнко, обывател Річинский, до уписаня в книги міскиє лохвицкіє зознал явне, ясне, доброволне і непримусне, іж продал млим свой власний с колами трома, ступи і каменей два на річинской греблі на селі стоячий, ніким непенний і ни в якой сумі наперед сей продажи ні в чом не заведений, славетному пну Омеляну Кириловичу, войту лохвицкому, за певную а очевисте взятую суму, за золотих чотириста, сполна єму самому, жоні і дЪтем єго на вЪчност продалем. Которому то пну Омеляну волно тим млинол, яко своим власним, диспоноват і кому схотя в болшой сумі продати, дати, даровати і заменяти, і на який колвек пожиток свой ліпший обернути. А я юж, вишей менованный Гордієнко, а ні жона моя і потомкове яко і приятеле так близкіє яко і далекие, жадной части і поиск от тот проданний млин вічними часи моци мати не будут. Тилко яко вышей описано при пну Омеляну, при жоні і дітех єго, вічно зостават маєт, на що для віри ліпшой просили нас, вряд, обі сторони, абы им тая купля і продажа до книг міских Лохвицких принята і записана была, счо і одержали і єст записано. |
 ч
|