Ірина Котлобулатова

Інженер Карл Ріхтманн

Червень 1910 року. Відомі львівські інженери Е. Лібанскі та К. Ріхтманн здійснили 40-хвилинний політ над Львовом керованою повітряною кулею, усі стадії котрого фіксувала фотокамера. Ініціаторів та організаторів польоту, рафінованих інтелігентів, об’єднувало тяжіння до прогресу, любов до техніки в усіх її проявах. Постать Едмунда Лібанського більш відома нам у зв’язку з його діяльністю щодо організації перших львівських кінотеатрів, фотографічного товариства «Копернік», популяризаторських лекцій з історії техніки, натомість, практично невідомою лишається особа Карла Ріхтманна, власника одного з престижних інженерних бюро.

Уродженець Перемишля Карл Ріхтманн (1863-1921) здобув технічну освіту в навчальних закладах Львова, Відня, Парижа. Від 1895 р. він працював інженером залізничного будівництва, будівничим, архітектором, брав участь у спорудженні багатьох відомих об’єктів у Львові. Саме фірмі інженера Карла Ріхтманна Комітет будови костелу св. Ельжбети 1903 р. доручив виконання будівельних робіт за проєктом відомого архітектора, професора Теодора Тальовского. Через помилку Тальовского у розрахунках міцности фундаменту не вдалося досягнути запроєктованої висоти шпиля костелу.

Ріхтманн був успішним бізнесменом, далекоглядно та вигідно вкладав свої прибутки. 1897 р. він купує земельну ділянку на вул. Академічній, 28 (пр. Шевченка), де архітектор Якуб Балабан спорудив на його замовлення прибуткову кам’яницю. Один з боків кам’яниці виходив на зведений цього ж року на пл. Академічній пам’ятник відомому львівському драматургу Олександрові Фредру (за пр. Л. Марконі).

Між иншим, для освітлення будинку інженер Ріхтманн застосував газові лампи системи Ауера, це було дивиною, оскільки інтер’єри освітляли звичайно гасовими лампами, що купувалися у фірмовому магазині Дітмара на пл. Марійській, 9.

Одним із мешканців Ріхтманнової кам’яниці був головний лікар гідропатичного санаторію «Маріївка» доктор Александр Закшевскі. Що це було, «Маріївка»? «Використовуючи чудовий підміський ландшафт і природні властивості джерельної води, львівський підприємець Еміль Братр 1891 р. збудував у долині ріки Маруньки близько дороги від Львова до Винників, водолікувальний санаторій «Маріївка». Лікувальні методики базувалися на новомодних теоріях, заклад був обладнаний найсучаснішим устаткуванням. Головний лікар д-р Закшевскі мав чималий досвід роботи в подібних швейцарських та німецьких санаторіях, але грошовиті львів’яни все-таки віддавали перевагу курортам европейським, так що невдовзі Братр збанкрутував, а «Маріївку» було продано на аукціоні.

Щасливим покупцем виявився Карл Ріхтманн, котрий запропонував Закшевскому співвласність закладу. Санаторій було дещо перебудовано, модернізовано та споруджено кілька нових корпусів, оранжерею. Ім’я інженера Ріхтманна та добра реклама зробили свою справу і «Маріївка» стала модним курортом, тут неодноразово лікувалася одна з найбільш стильних львів’янок початку століття – письменниця Габріеля Запольска. Судячи з усього, ці роки були вершиною розвитку санаторію – Закшевскі навіть зміг відкупити у Ріхтманна його частку і став, таким чином, повноправним власником.

Під час Першої світової війни курорт припинив існування. Спочатку тут розташувалися «на постой» німецькі військові, справу довершили мародери, скориставшись відсутністю власника. Після 1920 р. родина Закшевскіх продала «Маріївку», через інфляцію отриманих грошей вистачило чи не на пуделко сірників. Новий власник влаштував тут літній будинок, а в 50-тих роках на місці курорту розлилося «Комсомольське озеро».

...Фірма ж Ріхтманна процвітала. З побудовою нової, модної міської дільниці – Нового Світу та Кастелівки – інженер переносить свій офіс на вул. 29 листопада, 47 (тепер вул. Коновальця), до колишнього палацика Юзефи Франц. Епоху благоденства та успіхів перекреслила Перша світова війна. Звичайно ж, військова спеціальність інженера Карла Ріхтманна була пов’язана із технікою, майор Ріхтманн командував підрозділами автомобільних військ.

На жаль, надто скупа інформація не дає змоги скласти ширшої розповіді про цю непересічну людину. Не простежується і післявоєнна діяльність інженера, що припала на роки політичної та фінансової нестабільности.

...Карл Ріхтманн помер 1921 р. у Варшаві, поховали його на Личаківському цвинтарі у Львові.