Наталя Гончар

Ціннісна свідомість українського студентства

Соціокультурна трансформація, яка зараз відбувається в Україні, подібно до инших посткомуністичних країн, актуалізує наукове дослідження ціннісних змін, які відбуваються як на рівні суспільства загалом, так і в його окремих соціяльних групах. Зацікавлення соціологів вивченням даного питання, яке чітко виявилось наприкінці 1980-х – початку 1990-х років, зараз не тільки не слабшає, а навпаки, зростає. Таку ситуацію пояснює роль, яку зараз відіграють ціннісні преференції різних соціяльних суб’єктів не лише в трансформації всіх сфер життєдіяльности суспільства, але й самої його структури. А отже ціннісна динаміка – не лише показник, але й потужний фактор політичних, економічних, моральних, соціокультурних та ин. змін, які є властивими як посткомуністичому простору, так і світові загалом.

Особливе місце у ціннісному дискурсі соціології посідає проблематика, пов’язана з аналізом ціннісної свідомости різних соціяльних, а також соціяльно-демографічних груп, передусім молоді, яка відіграє особливу роль в «динамічному суспільстві».

Щоб чіткіше висвітлити це питання, найперше слід розтлумачити сам термін «молодь». Отже молодь – це суспільно диференційована соціяльно-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні та ин. властивості, які характеризують її біосоціяльне дозрівання як здійснення самовияву її внутрішніх сутнісних сил і соціяльних якостей. Саме тому молодь є специфічною спільнотою, суттєві характеристики і риси якої, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, перебувають у стані формування й становлення. Сутністю молоді та проявом її головної соціяльної якости є міра досягнення нею соціяльної суб’єктности, ступінь засвоєння суспільних відносин та інноваційної діяльности [1].

Власне динаміка ціннісної свідомости молоді зумовлена кількома причинами:

1. Ця соціяльна група за характером своєї діяльности, поглядами, ціннісними орієнтаціями і т. д. дуже близька до інтелігенції, тому важливо досліджувати студентство як резерв формування інтелектуальної еліти, а, відповідно, вищу школу розглядати як головний канал такого формування й, отже, як суб’єкт соціяльно-культурної трансформації.

2. Динамічність і відносно високий рівень організованости студентства робить цю групу досить привабливою для різного роду ідеологів і політиків, які намагаються втягти студентську молодь у політичні ігри, що мають, як правило, досить брудний підтекст.

3. Демографічні та інтелектуальні характеристики студентської молоді роблять цю соціяльну спільноту однією з найбільш ресурсомістких суспільних груп, оскільки вік та освіта, безсумнівно, є найважливішими соціяльними ресурсами.

Відповідно до концепції нормативних років Р. Інглехарта (згідно з якою найбільш значущим періодом для формування особистости є віковий період від 12 до 18 років) аналізуються ціннісні орієнтації та порівняно аксіонормативні системи різних груп студентської молоді. На базі цього виділили такі її покоління (починаючи з кінця 60-х рр. минулого століття дотепер):

«покоління «відлиги»: студентська молодь кінця 60-х - початку 70-х рр. ХХ століття, соціялізація якої відбувалась у період хрущовської «відлиги»;

«покоління «застою»: студентська молодь другої половини 70-х - першої половини 80-х рр.; формативні роки цього покоління студентів збіглися із брежнєвським «застоєм»;

«покоління «перебудови»: студентство другої половини 80-х - початку 90-х рр., соціялізація якого відбувалася в умовах горбачовської «перебудови»;

«перше покоління незалежности»: студенти середини 90-х рр.;

«друге покоління незалежности»: студентська молодь кінця 90-х рр. ХХ - початку ХХI століття.

Виокремлення двох «поколінь незалежности» зумовлене динамічною соціокультурною ситуацією першого десятиліття незалежности української держави, завдяки якій умови соціялізації молоді, у тому числі студентської, початку, середини й кінця 90-х років істотно відрізнялись [2].

Аналіз відмінностей ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь, згідно з типологією цінностей на основі цивілізаційних критеріїв, показує:

Покоління «відлиги». Йому властива досить висока оцінка як модерністських (творчий підхід до справи, відповідальність, цілеспрямованість, ініціятивність), так і традиційних цінностей (принциповість, самокритичність, тактовність, ввічливість, товариськість). Зіставлення оцінок значущости інструментальних цінностей і самооцінки рівня розвитку свідчить, що найбільшим чином індекс значущости розходиться щодо модерністських цінностей, які були для даного покоління радше декларованими, ніж реалізованими. Також у структурі цінностей покоління «відлиги» досить мало представлено досягальницькі цінності: орієнтації на здобуття високого становища в суспільстві, прагнення професійної кар’єри і т. ин. [3].

Покоління «застою». Цінування головним чином таких якостей як чесність, правдивість, чуйність, уважність, повага до людей, скромність, простота, колективізм, почуття товариства, тобто традиційних аксіологічних феноменів. Модернізація ціннісної свідомости цього покоління студентів насамперед виявилась в його орієнтаціях на професійне вдосконалення, у скеруванні на творчу професійну діяльність.

Покоління «перебудови». Зміни, які відбувались у країні в той період, актуалізували модерністський пошук ціннісної свідомости молоді ВНЗ. Зокрема, досить високі оцінки студентів отримували такі якості як заповзятливість, ініціятивність, терпимість щодо иншого напряму думок та ин. [4].

Перше покоління незалежности. Різке зростання міри модернізації цінностей. Після здоров’я родини, головні цінності - особиста свобода, незалежність у судженнях і діях, матеріяльне благополуччя, повноцінний відпочинок, цікаві розваги. Тільки сьоме рангове місце (за даними дослідження 1996-1997 рр.) займає така цінність, як можливість розвитку, реалізації своїх здібностей і талантів.

Друге покоління незалежности. Найвищий ступінь ціннісної модернізації. Головні цінності – можливість саморозвитку та самореалізації, економічна незалежність, толерантність. Матеріяльний добробут займає одне з останніх місць [5].

Особливе значення має кластерний аналіз ціннісних орієнтацій студентства «другого покоління незалежности»¹(«кластер» (з англ. cluster) – згусток, пучок, група. Кластерний аналіз – це сукупність методів, які дозволяють класифікувати багатовимірні спостереження, кожне з яких описують певним набором змінних. Метою кластерного аналізу є утворення груп подібних між собою об’єктів, які зазвичай називають «кластерами». Кластерний аналіз розбиває на групи з урахуванням усіх групувальних ознак одночасно).

Таким чином було виділено 5 кластерів:

1. «Постмодерністи-прагматики» (4%). Самореалізація і якість життя пов’язані з матеріяльними факторами (економічна незалежність, матеріяльний статок). Властива самооцінка якостей, серед яких переважають суто ділові характеристики (цілеспрямованість, наполегливість, вміння доводити справу до кінця, прагматизм).

2. «Постмодерністи-ідеалісти» (18%). Самореалізація і якість життя пов’язані зі здоров’ям, сімейним добробутом і творчою діяльністю. Характерними є такі якості як чесність, доброта, терплячість до поглядів инших. Їм найбільшою мірою, порівняно з рештою кластерів, властива готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов’язку.

Причину розходжень між групами постмодерністів зумовлено об’єктивними характеристиками. До прагматиків переважно належать представники чоловічої статі. Більшість із них навчається у технічних ВНЗ. Згідно з самооцінкою, це найбільш забезпечені люди, діти найбільш освічених (порівняно з иншими кластерами) батьків. Переважно це мешканці великих міст (обласних центрів). У них найбільшою (порівняно з иншими кластерами) мірою виявляється власна економічна поведінка. До ідеалістів переважно належать представники жіночої статі. Серед них практично однаковою мірою представлено студентів природничих, технічних, гуманітарних та економічних спеціяльностей. Як і «прагматики», це діти найбільш освічених батьків, мешканці великих міст.

3. «Модерністи-індивідуалісти» (24%). Переважають орієнтації на досягальницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар’єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Порівняно невисокий рівень орієнтації на такі цінності, як порозуміння з навколишніми та корисність для суспільства. Реалізують свої ціннісні орієнтації, насамперед, розвиваючи почуття власної гідности, товариськости та впевнености в собі.

4. «Модерністи-комуналісти» (32%). Переважають орієнтації на досягальницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар’єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Високий рівень орієнтації на такі цінності, як гарні стосунки з навколишніми, взаєморозуміння з батьками, корисність для суспільства, участь у суспільному житті. Для досягнення обраної мети апелюють насамперед до колективістських інструментальних цінностей (чесність, сумлінність, відповідальність, наполегливість, працьовитість, вміння доводити справу до кінця, самодисципліна товариськість). Їм досить значною мірою властива така якість, як готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов’язку.

Обидва «модерністські» кластери переважно жіночі, та все ж чоловіків більше серед «індивідуалістів». Також більшість «індивідуалістів» - вихідці з обласних центрів, їх матеріяльний статус досить високий. У «комуналістів» порівняно висока економічна активність, водночас їхній матеріяльний статок дещо гірший.

5. «Нові традиціоналісти» (22%). Ціннісна свідомість представників кластеру орієнтується не тільки на традиційні, але й на модерністські цінності. Вони - діти найменш освічених батьків, вихідці з малих міст, райцентрів, сіл. Економічна поведінка - пасивна. Більшість представників (майже 2/3 кластеру) становлять жінки [6].

Отже сьогодні студентство набуває характеристик соціяльної суб’єктности, визначаючи не просто сам процес переходу до иншого суспільства, але і його спрямованість. Це виявляється у процесах модернізації та постмодернізації цінностей студентської молоді, які, хоч відбуваються досить активно, як це можна зрозуміти з характеристик, все ж є амбівалентними. Це явище - адекватна реакція на стан українського суспільства загалом, зокрема на його маргінальність та транзитивність. Тобто ціннісна свідомість сучасного студентства («друге покоління незалежности») формується в умовах, коли в суспільстві відбуваються революційні зміни, коли воно стоїть перед альтернативою вибору подальшого шляху розвитку. Ці події і загальний негативний стан в державі призвели до того, що молодь виявилась однією з найбільш соціяльно занедбаних і найменш соціяльно захищених спільнот нашої країни, що молодіжне середовище розшарпують різні проблеми, що питома вага цих проблем вже давно перевищила критичну масу і загрожує соціяльними вибухами. Наслідком цього є логічне зростання конфліктного потенціялу молодого покоління. Та оцінка кластерів «другого покоління незалежности» свідчить, що, попри популяризацію опозиційних ідей, вони мають не аномічний, а конструктивно-творчий характер. Яскравим доказом цього є Помаранчева революція.

¹ У статті використано два соціологічні дослідження. Обидва проведено на катедрі соціології Харківського Національного Університету ім. В.М. Карабіна. Перше - «Сучасні університети як центри формування інтелектуальної еліти українського суспільства» - провели у 2000-2001 рр. Друге - «Вища школа як суб’єкт соціокультурної трансформації» - у 2002-2004 роках.

Література

1. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2004. - С. 234.

2. Сокурянская Л.Г. Субъектные диспозиции молодежи как фактор социальной трансформации. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. - Житомир, 2002. - С. 6-9.

3. Сокурянська Л.Г. Проблема суб’єкта в сучасній соціології. // Вісник Харківського Національного Університету ім. В.Н. Карабіна. -2003, ч. 577: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. - Харків: Вид-во ХНУ ім. В.Н. Карабіна, 2003. - С. 534-539.

4. Сокурянская Л.Г., Крилова О.Н. Ценностная дифференциация украинского студенчества: кластерный анализ. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків, 2003. - С. 534-539.

5. Сокурянская Л.Г. Высшее образование как модель социокультурной трансформации: институциональный аспект анализа. // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства. - К.: Інститут соціології НАН України, 2003. - С. 404-409.

6. Сокурянская Л.Г. Качественная методология в контексте развития социологической теории. // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Наукові доповіді і повідомлення / Ред. М.О. Шульга та ін. - К.: Інститут соціології НАН України, 2001.- С. 48-53.