Юрій Андрухович
Кишеньковий Яворницький
1. ШАБЛЯ
пшепрашам панове поляки
дуже мені прикро
що мушу потурбувати вас
через таку дрібницю
йдеться мені
про шаблю гетьмана сагайдачного нині ув’язнену за склом
вавельської музейної експозиції
у місті кракові
той гетьман
був страшний міняйло
одного разу поміняв жінку
на тютюн та люльку
іншого
москалів на турків
а тепер ось як бачимо
київ на краків
мені не йдеться тут про анексію
чи контрибуцію
навіть не про місто перемишль
мені йдеться про шаблю
я клянуся даю слово честі
що нікого нею не порубаю
навпаки
берегтиму як національну святиню
йдеться лише про те
аби всі вони
ті, хто біля мене і позаду
бачили і пам’ятали
колись ми ходили з шаблею при боці
4. ЦЕРКВА
не маємо жінок і дітей
гречку не сіємо
вночі спимо просто неба
або листи до султана складаємо
маємо церкву
та й ту на колесах
подорожує з нами на рипучому возі
наша пречиста мати
з маленьким хлопчиком
ото вже коли під дюнкерк заїдемо
то врешті й помолимось
бо вже від нашого отченаша
хіба лиш амінь
лишився
напнемо церкву свою
таку легку аж повітряну
хай тріпоче крилами
ніби свята параскева у п’ятницю
а панотець із дяком петром
як горла свої прочистять
та як ревнуть з бортнянського
то вже й помислиш собі
а чи не в раю ти часом опинився
бо ніхто з нас ніколи не вернеться
і в поході точнісінько як на небі
колеса риплять
і горілки не дають
і кулі свищуть ніби птахове райські
5. ПОСЛИ
чи доводилось вам
розчерепити вазу
у царицинім петербурзькім покої
та ще й на очах
у самої цариці
вазу преслічну
боґемського кришталю
прикрашену на її царське замовлення
всілякими купідонами
та копитатими фавнами
а я от розчерепив
ненароком щоправда
коли клякав на праве коліно
аби ручку преавґустійшу
облобизати
прости мамо кажу
кров’ю отсю провину змию
а як не можеш
то в сибір зашли
буду тебе звідти ще більше
любити
а вона ж на те нічого
анічогісінько
тільки пальчиком отак покивала
ще й рученьку подала
усе відразу простила
бо дуже вже їй подобалось
як ми співаємо
або гопака танцюємо
Юрій Андрухович (1960) – український поет, один з учасників
літературної групи БУБАБУ (окрім нього туди входять Неборак та Ірванець).
Один з найперспективніших галицьких літераторів європеїстичного напрямку.
Пише доволі цікаву прозу. Він вже випустив дві збірки поезій, які доволі
вдало заповнили ту прогалину в українській поезії, яка мала б називатися
поезією міською. Остання збірка так і називається – “Середмістя” (1989).
Отже, як бачимо, ми вже на підступах. Пропоновані поезії зарепрезентують
його третю збірку і є частиною поетичного циклу “Кишеньковий Яворницький”.
|
