Ігор ПасічникСлово ректораПолітологи до сьогодні дискутують, що відбулося в Україні в останні дні 2004 та перші дні 2005 рр.? Чи була це революція? Чи щось инше? Противники «помаранчевих»безапеляційно називають це путчем, бунтом... «Помаранчеві» ж, навпаки, майже з пієтетом промовляють слово « революція». Як би не оцінювали те, що тоді відбувалося, можна не сумніватися – це була Подія. Подія, яка змусила світ звернути свій погляд на Україну. Подія, що надихнула самих українців. І вони повірили у свої сили. А це вже немало! Була це й Подія для найстарішого в Україні університету – Острозької академії і сьогодні факти вперто нагадують про себе. Багато наших студентів були спостерігачами у східних й південних регіонах ще у першому турі президентських виборів. Відразу ж після оголошення результатів другого туру виборів, коли стало зрозуміло, що чинна влада вдалася до фальсифікацій, в Національному університеті «Острозька академія» почався багатоденний страйк, який першим започаткував хвилю протестів на Рівненщині. Кожен день о дев’ятій годині на центральному подвір’ї університету починався мітинг, у якому брали участь студенти, викладачі та працівники Академії. Потім – година «політінформації»: в аудиторіях йшла мова про останні події, відбувався обмін думками. Після цього – знову мітинг. Тепер уже біля стін районної держадміністрації. А ще періодично між Острозькою академією та Майданом курсував автобус «Богдан». Він возив студентів та викладачів до Києва на акції протесту. Стояли наші студенти біля самої президентської адміністрації, блокуючи входи до неї. Тут же був намет нашої Академії Ті дні не можна не згадувати зі щемом у серці. Але це вже минуле, що повинно стати предметом не тільки спогадів і емоцій, але і осмислення. Рік, що минув після «помаранчевої» Події, – це багато чи мало? У нашому динамічному світі, коли час стає все більше й більше спресованим, здавалось, річний термін не є малим. Але чи достатнім він є для повноцінної рефлексії, яка, без сумніву, потрібна? Чи розставлені всі крапки над І (та Ї)? Остріг, грудень 2005 |
ч
|