Сергій Федака

Ужгород: хроніка одинадцяти з лишком віків

872 – перша згадка про Ужгород у хроніці Шимона Кьозаї

894 – проходження угорських племен через Ужгород, перша згадка про місто в «Діяннях угрів» Аноніма

1086 – напад половців на Ужгород

1214 – Ужгород став центром Ужанського комітату

1241 – розгром Ужгорода монгольськими ордами Батия

1250 – перша згадка про Новий Ужгород, відбудований у районі Горян

друга половина ХІІІ ст. – збудовано замкову церкву

1291 – угорський король подарував Ужгород Або Амодею

1312 – власником Ужгорода став руський боярин Петро Петуньо

ФЕОДАЛЬНЕ МІСТО ДРУГЕТІВ – БЕРЧЕНІ

1318 – король Карл – Роберт подарував Ужгород графам Другетам

1320 – перша згадка про міст в Ужгороді

1322 – перша згадка про католицьку церкву в Ужгороді

1384 – збудовано новий Ужгородський замок, відкрито найдавнішу, документально засвідчену в Ужгороді школу

1451 – найдавніша згадка про лікарню в Ужгороді

1514 – Ужгород зруйновано в ході селянської війни під проводом Д. Дожі

1538 – Ужгород відійшов до Трансільванського князівства

1540 – Ужгород зайнято австрійськими військами

1564 – місто атаковане трансільванськими військами

1567 – перепис майна в Ужгороді, зафіксовано 75 дворів

1569 – в Ужгороді засновано цех кравців

1575 – перша згадка про руську парохію в Ужгороді

1598 – перебудова Ужгородського замку

1608 – отримали привілеї ужгородські чоботарі

1609 – засновано цех чижмарів і кушнарів

1619 – Ужгород займають протестантські війська Д. Ракоці

1620 – найдавніший із збережених протоколів засідань міської ради

1630 – отримали привілеї ужгородські майстри золотих справ

1631 – в Ужгороді проведено перепис майна, зафіксовано 238 дворів

1640 – з Гуменного до Ужгорода переведено гімназію; Ян Другет заклав храм на Капітульній вулиці (нинішній Хрестовоздвиженський греко – католицький собор)

1642 – чума в Ужгороді

1644 – споруджено Єзуїтську колегію (нині бібліотека УжНУ)

1646 – Ужгородська церковна греко-католицька унія, вдова Яна Другета хорватка Анна Якушич закінчила будівництво єзуїтської церкви, після чого перевела в Ужгород єзуїтську колегію з Гуменного

1655 – отримали привілеї ужгородські фельдшери і перукарі

1656 – землетрус в Ужгороді

1669 – отримали привілеї ужгородські кравці

1672 – велика повінь в Ужгороді

1673 – повторна повінь

1676 – найдавніше зі збережених рішень міського суду

1677 – землетрус в Ужгороді

1678 – під замком з північного боку збудовано греко-католицьку Вознесенську церкву з 3 вежами і 4 дзвонами

1679 – Ужгород захопили протестантські війська графа Текелі

1685 – перепис в Ужгороді, зареєстровано 9 гончарів, 13 чоботарів, 10 хутровиків, 5 кравців, 3 кушнарі, 4 ковалі, 6 теслів тощо

1685 – 1689 – Ужгород під контролем австрійського гарнізону

1686 – засновано цех гончарів

1691 – помер останній представник роду Другетів, у зв’язку з цим в Ужгороді проведено інвентаризацію, виявлено 221 двір, 156 виноградників, 11 коней, 86 волів, 337 свиней, 30 овець; у місті було 10 вулиць; місто перейшло у власність М. Берчені

1692 – навала на Ужгород мишей і сарани

1699 – знову повінь в Ужгороді

1700 – неврожай в околицях Ужгорода

1702 і 1703 – великі врожаї, падіння цін в Ужгороді

1703 – облога Ужгорода опришком І. Бецою

1704 – Ужгород стає одним з центрів антиавстрійського повстання під проводом Ф. Ракоці

1707 – М. Берчені прийняв в Ужгороді російське посольство від Петра І

1710 – чума в Ужгороді

КАЗЕННЕ МІСТО

1711 – Ужгород зайняли австрійські війська, місто конфісковане від М. Берчені і перейшло у державну власність

1728 – згорів Ужгородський замок, його церква більше не відбудовувалася, зберігся фундамент

1737 – замок відбудовано

перша половина ХVIII ст. – збудовано Радванську церкву св. Іоана Предтечі

1767 – перепис в Ужгороді фіксує 311 дворів, 1469 душ населення, зокрема 157 ремісників; збудовано Георгіївський римо-католицький костел

1771 – в Ужгороді 1602 мешканці; австрійська імператриця Марія Терезія подарувала Ужгородський замок греко-католицькій єпархії

1775 – в Ужгороді збудовано Комітатський дім на вул. Ракоці, Марія Терезія передала Мукачівській греко-католицькій єпархії Ужгородську єзуїтську церкву

1776 – до Ужгорода з Мукачевого переведено духовну семінарію, єпархії передано Ужгородський замок

1777 – ремонт в Ужгородському замку, соборі і приміщеннях Ужанської домінії силами сілезьких і місцевих майстрів

1780 – до Ужгорода перенесено резиденцію мукачівського єпископа, єзуїтський храм реконструйовано віденським придворним архітектором Ф. Гілебрандом і освячено А.Бачинським як греко-католицький собор

1781 – споруджено пивні склади (на нинішній пл. Поштовій)

1785 – в Ужгороді 507 будинків, 2902 мешканці

1786 – згідно з австрійською адміністративною реформою Ужгород став центром комісаріату, до якого входили комітати Унг, Берег, Угоча, Марамарош і Сату-Маре; ужгородські греки збудували православну церкву (на місці сучасного фізфаку)

1790 – адмінреформу скасовано, Ужгород знову став центром лише комітату Унг

1793 – в Ужгороді споруджено водяний тартак

1796 – в Ужгороді збудовано реформатську церкву; споруджено млин на вісім жорен

1799 – в Ужгороді вперше прокладено канал

1800 – в Ужгороді 25 вулиць

1802 – збудовано ужгородську парохіяльну Цегольнянську церкву; почато спорадичні роботи з регуляції течії Ужа

1806 – в Ужгороді вперше замощено вулицю

1809 – в Ужгороді збудовано новий Комітатський дім або Жупанат (нині Художній музей)

1812 – велика буря в Ужгороді, пошкоджено дзвіницю кафедрального собору

1820 – освячено Доманинську Успенську церкву

1830 – перепис зафіксував в Ужгороді 6631 мешканця

САМОВРЯДНЕ МІСТО

1838 – комітатська рада визнала Ужгород містом з власною радою, тим самим вилучивши місто з відання казни

1845 – самоврядність Ужгорода остаточно визнано Угорською королівською намісницькою радою

1848 – у ході антифеодальної революції до національної гвардії записалося 1800 ужгородців

1849 – Ужгород стає центром Руського округу

1850 – в Ужгороді 8015 жителів; вулиці отримали руські назви і таблички, поряд з угорською назвою «Унгвар» набуває поширення назва «Ужгород»

1852 – голодний рік, верховинці ідуть до Ужгорода, рятуючись від голодної смерти; для міста закуплено перших 12 вуличних ліхтарів

1855 – почато спорудження міської каналізації

1857 – за переписом в Ужгороді живе 8537 осіб

1861 – перша друкована історія Ужгорода (автор К. Мейсарош)

1863 – в Ужгороді відкрито першу друкарню з кириличним шрифтом

1866 – засновано міську лікарню на вул. Капушанській

1869 – перепис фіксує в Ужгороді 11017 жителів і 1020 житлових будинків, запрацював перший на Закарпатті паровий тартак; засновано перший дитячий садок; відкрито перший спортзал

1872 – холера в Ужгороді, прокладено першу на Закарпатті залізницю Ужгород – Чоп

1873 – прокладено колію до Мукачевого (1887 р. її продовжено до Стрия)

1875 – в Ужгороді створено добровільну пожежну команду

1880 – перепис реєструє 11373 ужгородці

1886 – в Ужгороді стала до ладу меблева фабрика, засновано Ремісниче товариство; учитель І. Лаудон заклав дендропарк екзотичних рослин (нині парк дитячої лікарні)

1890 – перепис зафіксував 11793 мешканців

1891 – завезений з Америки паразит філоксера знищив усі виноградники навколо Ужгорода

1893 – прокладено залізницю Ужгород – Великий Березний

1895 – спорудження гімназії Другетів (хімфак УжДУ)

1897 – в Ужгороді з’явився телеграф

1900 – 1902 – голодні роки, наплив селян до Ужгорода

1900 – за переписом в Ужгороді зафіксовано 1050 житлових будинків, 20 підприємств

1901 – збудовано міський стадіон (нинішній «Спартак»)

1902 – стала до ладу Ужгородська електростанція, збудовано казарми на вул. Другетів; засновано першу народну бібліотеку (тисяча томів у двох шафах)

1904 – прокладено залізницю Ужгород – Ужок

1907 – велика пожежа в Ужгороді

1908 – в Ужгороді засновано купецьке зібрання

1909 – встановлено пам’ятник Г. Дайко роботи Самовольського (відновлено у 1994 р.)

1910 – згідно перепису площа Ужгорода 21 кв. км, населення 15980 цивільних і 939 військових, тут 1346 житлових будинків, 50 вулиць

1911 – реставрація Горянської церкви

1912 – в Ужгороді збудовано першу п’ятиповерхівку – Василіанський монастир (нині фізфак – біофак УжНУ); створено муніципальну пожежну команду

1914 – з початком Першої світової війни Ужгород стає прифронтовим містом; у ньому 40 вулиць

1915 – в Ужгороді відкрито Торгову академію (школу) з руською (українською) мовою навчання

1916 – російські військовополонені збудували вузькоколійку Ужгород – Анталовці

ЧЕХОСЛОВАЦЬКА ДОБА

1919 – Ужгород зайнято чехословацькими військами; тут створено Центральну Руську Народну Раду, яка прийняла рішення про входження краю до складу Чехословаччини

1920 – Ужгород став центром Підкарпатської Руси, у ньому 1274 будинки, 20601 мешканець

1921 – в Ужгороді створено Руський народний хор і Руський театр

1923 – в Ужгороді вперше обрано міську думу з 40 осіб; почато планові роботи з регулювання Ужа; започатковано перший автобусний маршрут, що зв’язав два береги Ужа через Пішохідний міст

1925 – відкрито міську бібліотеку в приміщенні жупанату

1926 – встановлено пам’ятник Є. Фенцику (авторка О. Мондич); чеські ботаніки завезли до міста сакуру

1928 – у місті 63 вулиці; відкрито Народний дім «Просвіти»

1929 – в Ужгороді створено Земський музей; пожежа у Василіанському монастирі

1930 – за переписом в Ужгороді зафіксовано 26675 жителів, 653 «промислові підприємства» (в основному дрібні майстерні), 2970 осіб, зайнятих у промисловості і ремеслі; почато створення водогону загальною довжиною 40 км; збудовано Робітничий дім (нині Будинок облпрофради); російські емігранти спорудили Покровську церкву – меморіал пам’яті загиблих у Першій світовій

1931 – в Ужгороді 2803 будинки; збудовано поштамт

1932 – здано в експлуатацію міський кінотеатр (нині – к/т «Ужгород») і окреме приміщення міської бібліотеки; початок розчищення і закріплення фресок у Горянській ротонді

1933 – споруджено Народний дім ім. Духновича

1936 – в Ужгороді 3304 будинки; засипано млиновий канал у центрі міста; архітектор А. Крупка завершив адміністративний будинок (нині приміщення обласної адміністрації й облради); у монастирі засновано приватну чоловічу гімназію

1937 – споруджено Великий міст (біля нинішнього готелю «Ужгород»)

ВОЄННЕ ЛИХОЛІТТЯ

1938 – за Віденським арбітражем Ужгород передано Угорщині

1939 – Ужгород став центром регентського комісаріату «Підкарпатська територія»

1942 – в Ужгороді викрито українську антифашистську організацію з 23 місцевих студентів

1944 – вступ до міста совєтських військ (27 жовтня); обрано міський Народний комітет, що очолює відбудову і рух за возз’єднання з Україною; на кінець року тут 4976 заселених і 1329 порожніх квартир

1945 – в Ужгороді 19061 мешканців, 96 вулиць, 5 площ, 4 набережні, кілька провулків, загальна довжина вулиць 64 км; засновано Ужгородський університет, обласну бібліотеку, дитячу школу ім. Чайковського

СОВЄТСЬКА ДОБА

1946 – Ужгород став центром Закарпатської области УССР, тут засновано обласний музично-драматичний театр, філармонію, відкрито перше в області ремісниче училище, Палац піонерів і школярів, взуттєву фабрику

1947 – став до ладу Радванський каменедробильний завод

1948 – в Ужгороді засновано Закарпатський краєзнавчий музей, Закарпатський художній музей

1952 – Ужгород відвідав М. Рильський, після поїздки створено цикл віршів про Закарпаття

1954 – закладено Боздоський парк, розарій на пл. Народній

1955 – Ужгород відвідав після 75 років розлуки уродженець Закарпаття, художник, академік І. Грабар, він подарував місту 26 своїх картин

1959 – згідно перепису в Ужгороді 47396 жителів; закриття Цегольнянської та Горянської церков (приводом до закриття останньої стала загибель людей від блискавки, що влучила у храм)

1962 – в Ужгороді створено авторемонтний завод

1963 – став до ладу завод «Ужгородприлад», почав роботу телеретранслятор

1964 – створено республіканське книжкове видавництво «Карпати»

1965 – збудовано об’єднану прикордонну станцію на совєтсько- чехословацькому кордоні

1966 – через Ужгород прокладено газопровід СССР – ЧССР; Горянська ротонда стала філією краєзнавчого музею.

1967 – реконструйовано пл. Возз’єднання (Петефі), наб. Ленінградську (Незалежності); відкрито кафе-магазин «Променисте»

1968 – відкрито підземний ресторан «Скала»; стала до ладу сувенірна фабрика «Художпром»

1969 – почав роботу Ужгородський телецентр; відкрито універмаг «Україна»

1969-1970 – в Ужгороді відкрито відділення трьох академічних інститутів: ядерної фізики, теоретичної фізики, соціальних і економічних проблем зарубіжних країн

1970 – перепис фіксує в Ужгороді 64.578 осіб, 772 індивідуальних авто; в Ужгороді відкрито Закарпатський музей народної архітектури і побуту; встановлено пам’ятник «Україна – визволителям» (скульптори І. та В. Зноби); відкрито кафе «Білочка»

1971 – створено завод нестандартного обладнання (на базі авторемонтного заводу)

1972- 1973 – часткова реставрація Кафедрального собору

1973 – споруджено будинок Ужгородської міськради (архітектор А. Медвецький); відкрито фірмовий магазин «Меблі»; здано новий центральний телеграфно-телефонний переговорний пункт

1974 – збудовано новий триповерховий корпус філармонії, відкрито магазин «Таллін»

1975 – реконструйовано аеропорт

1976 – будівництво заводу газозварювальної апаратури; засновано фірму «Ремпобуттехніка»; став до ладу завод «Турбогаз»

1978 – здано 8-поверховий Будинок побуту

1979 – за переписом в Ужгороді 90995 мешканців; почато будівництво заводу електродвигунів; відкрито магазин «Лелека»; здано готель «Закарпаття»; відкрито пам’ятник О. Пушкіну (автори М. Попович, К. Лозовий)

1980 – здано новий 5-поверховий корпус УжДУ; відкрито бар «Над Ужем»

1981 – до складу Ужгорода включено Горяни, Дравці, Доманинці; відкрито меморіальний музей Ф. Манайла

1982 – у сім’ї будівельника Ю. Хавана народився 100-тисячний ужгородець; здано нову міську лікарню

1983 – відкрито магазин «Юність»; у замку виявлено фундамент церкви ХІІІ століття

1984 – через місто пройшов газопровід Уренгой – Помари – Ужгород

1986 – відкрито одне з перших кооперативних кафе «Гарячі бутерброди»; здано нові залізничні каси

1987 – відкрито двоповерховий універмаг «Комісійний», кафе «Піццерія», «Кошице», «Пікнік», кулінарний комплекс «Радванка»; створено Ужгородську школу мистецтв (на базі дитячої музшколи №2)

1988 – сплеск «економічного туризму» серед ужгородців, час первісного нагромадження капіталу

1989 – перепис реєструє 117 061 ужгородця, зайняте населення склало 70 тис. осіб; початок заміни асфальтового покриття вулиць на керамічну плитку; у каплиці М. Лучкая на Цегольні почалися греко-католицькі служби

1990 – проведення в Ужгороді Міжнародної дитячої олімпіади; встановлено пам’ятник Ш. Петефі (автор Ф. Бені); відновлення історичних назв ужгородських вулиць

СУЧАСНА ДОБА

1991 – культурне життя міста позначене духовним відродженням, політичне – державотворчим піднесенням, економічне – товарним голодом, суцільним торговим дефіцитом; на грудневому референдумі Акт незалежности України підтримало 92, 6% ужгородців, що взяли участь у голосуванні; Горянську ротонду повернули греко-католикам

1992 – початок великої і малої приватизації в Ужгороді; урочисте передача Кафедрального собору греко-католиками; руйнівний паводок затопив Студентську набережну і прилеглі вулиці; в Ужгороді відкрито представництво МЗС України, інститут електронної фізики НАН України, гімназію; вперше проведено тетатральні фестивалі «Інтерарт» та «Інтерлялька»

1993 – системна економічна криза в державі, поступова зупинка більшости ужгородських підприємств; перетворення стадіону «Авангард» на речовий ринок; на пл. Кирила і Мефодія споруджено однойменну малу православну церкву за проєктом І. Бондаренка

1994 – закладено Хрестовоздвиженський православний собор, у його цокольній частині зразу обладнано діючу церкву, відкрито меморіальні дошки Ф. Корятовичу, А. Волошину, О. Духновичу

1995 – Ужгород лідирує в Україні за темпами малої приватизації; реконструкція багатьох магазинів і каварень

1996 – засновано Ужгородський інститут інформатики, економіки і права; відкрито ресторан «Будапешт»

1997 – встановлено пам’ятник О. Духновичу (автор М. Белень); відкрито і освячено Цегольнянську церкву як православну Преображенську; засновано інститут інформатики, економіки і права; збудовано навчальний корпус греко-католицької духовної семінарії

1998 – газетний бум в Ужгороді; місто охоплене базарною стихією, функціонує 14 організованих ринків і багато «диких»; осінній паводок; у греко-католицькій семінарії освячено каплицю св. Юди – Тадея

1999 – засновано газету «Ужгород»; встановлено пам’ятник Т. Шевченкові (автори М. Михайлюк, В. Лезу), споруджується протипаводковий парапет на набережних Студентська і Незалежности, ведуться ремонтні роботи на Корзо і пл. Театральній, зміцнено Пішохідний міст; коштом уролога С. Біляка споруджено першу в Ужгороді церкву Київського патріархату – Першомученика Степана, на території заснованого медиком лікарняного центру ім. О. Фединця, церкву спроєктувало подружжя архітекторів Багрій, освятив 2 січня 2000 р. патріарх Філарет.

2000 – в Ужгороді відкрито Генеральне консульство Словаччини; університет отримав статус національного

2001 – підписано договір про партнерство і співробітництво з Києвом; відкрито Закарпатський інститут ім. Волошина.

2002 – встановлено пам`ятники Т. Масарику, А. Волошину; вперше проведено міжнародну виставку «Турєвроцентр – Закарпаття»; закладено греко-католицьку церкву св. Георгія на вул. Щедріна (Червениця)

2003 – відкрито торговий центр «Едельвейс», реконструйовано Пішохідний міст; міськрада прийняла рішення про розширення меж міста.

2004 – збудовано новий залізничний вокзал;

2005 – здано в експлуатацію Боздоський міст;

2006 – відкрито супермаркети «Сільпо», «Велика кишеня»