Ігор Лильо

Закарпаття – екскурс філологічний

Короткий словник регіональних слів, уживаних мешканцями Закарпаття

Айно – так

Айде – та ну, та де там (вигук)

Акурат (нім.) – якраз, щойно

Алдомаш (угор.) – могорич

Апо (угор.) – батько

Бавити – грати

Багов (угор.) – тютюнова жуйка

Балта (турецьк.) – мала сокира, топірець

Барацка (угор.) – абрикос, персик

Бачі (угор.) – дядько

Баюса – вуса

Берег – схил

Берегово – Берегове (літ.)

Биля – бадилля, кукурудзяне поле

Бичелювати (угор.) – поважати, цінувати

Бігарь – палиця, прут

Бідишний (угор.) – смердючий

Бізонь (угор.) – справді, напевно

Бірувати (угор.) – могти

Біцігля (англ.) – велосипед

Бовт (угор.) – крамниця

Бога му! – чорт забери!

Богар (угор.) – жук, комаха

Бокс (англ.) – крем для взуття

Бомбони (франц.) – цукерки

Бумбарішка (серб.) – сонечко (комаха)

Боцок (словац.) – лелека

Будар (франц.) – туалет

Буркут – мінеральне джерело

Вадь (угор.) – або, чи

Валовшний (угор.) – здатний

Варош (угор.) – місто

Веццей (словац.) – більше

Віган (угор.) – плаття, сукня

Вілань (угор.) – ліхтар

Виноградово – Виноградів (літ.)

Вичурки – вечорниці

Вракаши (угор.) – вкупі, разом

Вшицко (словац.) – увесь

Гий – так

Гонитися (про тварин) – статевий акт

Гордув (угор.) – бочка, барило

Гузиця – задниця

Гуня – верхній одяг із овечої шерсті

Гарадичі (угор.) – сходи

Гаті – підштаники

Дако – дехто

Дараб (угор.) – шматок, кусень

Даскильо (словац.) – декілька

Двигати – піднімати

Декунок (нім.) – окоп

Дітвак – дитина

Дриляти (словац.) – штовхати, пхати

Дунгов (угор.) – мопед

Дуркати (словац.) – гупати, гримати

Жебаловка (угор.) – носовик

Жебня (турец.) – кишеня

Жіван (угор.) – розбійник, злодій

Здримбати – згвалтувати

Здушений – впрілий, спітнілий

Зухабити (словац.) – покинути

Идомні – до мене

Изясь, йзясь (словац.) – знову

Калап (угор.) – капелюх

Кальга (угор.) – кахляна піч

Катуна (угор.) – солдат

Кеби (словац.) – якби

Кидь (словац.) – якщо

Кильо (словац.) – скільки

Кікля (нім.) – мундир, кітель

Клепач – молоток

Клинець – цвях

Ковдош (угор.) – жебрак-каліка

Коргаз (угор.) – лікарня

Королево – Королеве (літ.)

Корчолі (угор.) – ковзани

Креденц (нім.) – сервант-буфет

Криж (словац.) – хрест

Крачун – Різдво Христове

Крумпля – картопля

Курагов – хоругва

Куфер (рум.) – валіза

Лаба – нога

Лампаш (словац.) – ліхтар

Лапати – ловити

Леквар – джем, повидло

Лімбов (угор.) – чол. статевий орган

Машінгевер (нім.) – кулемет

Машлик (нім.) – краватка

Ментувка – карета швидкої допомоги

Мотор – автомашина

Мукачево – Мукачеве (літ.)

Наздар (чеськ.) – привіт

Нанашко (рум.) – хрещений батько, батечко

Нач – нащо

Недуйдавий – незграбний

Низач – нізащо

Никус-нич – анічогісінько

Новинка – газета

Облак (словац.) – вікно

Паприга (угор.) – перець

Парадичка (угор.) – помідор

Пасія – задоволення

Пасуля (словац.) – квасоля

Паця – порося

Пивниця – погріб

Писок – морда, рот

По-бетярськи – по-молодецьки

Повісти – сказати

Погар (угор.) – склянка

Подобенка – фотографія

Пой – ідімо, ходім

Пондьора (угор.) – халат

Порайбати (нім.) – випрати

Почливий – шанований, поважний

Пуцер (нім.) – лакей

Пуцька – чоловічий статевий орган

Пструг – форель

Рехлик (нім.) – піджак

Рихтувати (нім.) – готувати

Рінча – рінь, гравій

Рітя (словац.) – задниця

Сакастув (угор.) – дерев’яна ложка

Сегінь (угор.) – бідолаха

Серинча (угор.) – щастя

Склеп – крамниця

Скура – шкура

Сокачка (угор.) – кухарка

Солотвино – Салотвина (літ.)

Стан (словац.) – намет

Стокмити (угор.) – сторгувати

Сулак (словац.) – стовп

Сунюг (угор.) – комар, москіт

Топанки (словац.) – черевики

Трафити (нім.) – втрапити, влучити

Файно, файен (нім.) – гарно, добре

Файта (угор.) – порода, сорт, рід, родина

Фана (нім.) – прапор

Фатюв (рум.) – пацан, хлоп’я

Фрас (угор.) – чортівщина

Фриштик (нім.) – сніданок

Чинадієво – Чинадієве (літ.)

Шарі-марі – шури-мури

Шатя – одяг

Шахтув (нім.) – винний прес

Шваб (словац.) – тарган, пруссак

Шіковно (нім.) – спритно

Шітемені (угор.) – печиво, тістечка

Шопа (нім.) – клуня, сарай, навіс

Штрімфля (нім.) – панчоха