Анджей НовакРоль еліт у функціонуванні суспільстваУ роздумах про народи і держави є великі і малі, масштабні і минущі справи. Великі і відносно або виграні, або програні війни, національний дохід і інфраструктура, політичний лад і міжнародні союзи, публічна характеристика чи рівень освіти суспільства. Інтелектуальні і культурні еліти зазвичай пов’язуються з речами меншими і занедбаними у масштабі народу. Як долучити до макромасштабу події, які стосуються малих груп і є такими минущими, як зустріч кількох осіб у каварні з розмовами про математику, про те, що варто робити в житті, або про те, що хтось напише поему, повість чи зробить фільм, або розв’яже (чи поставить) важке завдання для науки. Коли, однак, уважно придивитися, минущі і рідкісні події можуть мати незвичайну силу, а їх значення часом може дорівнювати або й перевищувати значення масштабних подій на рівні цілого народу. Вважається, що для відродження Португалії після втрати незалежности суттєве значення мала поема «Os Lusiadas», написана Луїсом Камоенсом, в якій поет описує ранню історію Португалії і сподвижників її духу. Можна вважати, що для факту існування сьогоднішньої Польщі, збереження її у роки загарбництва і окупації, не останнє значення мали вірші Адама Міцкєвіча, Юліуша Словацкого і Кипріяна Каміла Норвіда. Для місця польської науки у світі більше значення мали зустрічі великих польських математиків зі Стефаном Банахом на чолі у каварні «Швейцарська» у Львові, аніж великі витрати на наукові дослідження. Значення еліт усвідомлювали також загарбники – спроби знищити народ починали з їх знищення. Елітам народи можуть завдячувати свою участь в історії. У нашому баченні античної історії Греція посідає разом з Римською імперією і Єгиптом домінуюче місце. Історичне значення Греції не випливає однак з її військової потуги чи сили економіки. Значення історії Греції для історії західної цивілізації було забезпечене її культурною й інтелектуальною елітами. Відома нам історія була значною мірою описана греками, наш спосіб мислення був сформований грецькими філософами, наше мистецтво має своє коріння у грецькому. Легко можна називати приклади для роздумів, які вказують на те, якою важливою для народу є роль еліт. Важче визначити, у чому ця роль полягає, тим паче, що еліти мають різний характер. Не дбаючи про синтез, ані не стверджуючи, що певні чинники є найважливішими, можна назвати декілька способів, якими еліти впливають на історії народів і визначають силу суспільства. Еліти створюють сукупність символів, збірку понять, мову, якою описується дійсність. Еліта поширює їх на решту суспільства. Те, яку сукупність символів люди використовують, якими поняттями характеризують дійсність, принципово впливає на їхнє мислення про оточуючий світ та на їхню діяльність. Суспільні науки погоджуються з тим, що у суспільному світі важче говорити про об’єктивність речей і подій у подібному сенсі, ніж у світі фізичному. Люди реагують не на об’єктивну форму подій, але на значення, яке їм надається. Інтерпретація подій відбувається у контактах з иншими людьми за допомогою сукупности спільних понять. Сутністю значної частини розмов між людьми є спроба встановлення спільного бачення дійсности. Це спільне бачення стає підставою для діяльності як групової, так і індивідуальної. Комплекс понять, який використовують для осмислення дійсности, та їх допоміжне значення принципово змінюють наше бачення суспільного світу і ставлення до нього. Ті самі події будуть мати инше значення, якщо будемо про них думати мовою невідкладної користи, инше, коли будемо мислити категоріями довготривалого зиску, инше – в економічних категоріях, инше – в категоріях суспільної справедливости, а ще инше, коли будемо мислити категоріями естетики чи духовного розвитку. Еліти творять нові поняття і зв’язки між ними, модифікують існуючі значення і встановлюють, які поняття слід використовувати для опису даних явищ. Суспільства зазвичай можуть створити спільне бачення дійсности без участи еліти. Культурні та інтелектуальні еліти однак спроможні створити спосіб мислення про світ, який пов'язаний з прийняттям дальшої часової перспективи, з мисленням на вищому рівні абстракції, що беруть до уваги витончені і більш складні аспекти явищ і ширшу суспільну перспективу. Пробують запропонувати такий спосіб мислення, який дасть змогу людям вийти поза власну перспективу, довіряти иншим і розпочати з ними спільну діяльність, діючи в ім’я користи, яка є дуже віддаленою в часі. Більш інтегровані і складені сукупності понять дозволяють використати їх поза тут і тепер, побачити віддалені наслідки своїх дій, зрозуміти, що існуючі цінності можна ліпше реалізувати, діючи спільно і заміряючись на віддалені цілі. У цьому сенсі вони дають змогу координувати суспільство навколо спільних цілей, також віддалених. Перевага еліт виникає як з кваліфікації персональних членів еліт (знань, здібностей, концентрації на розумінні окремих аспектів реальности), так і з тієї точки зору, що їх контакти значною мірою скупчені на дискурсі про те, як мислити про оточуючу суспільну реальність. Польську здатність опиратися денаціоналізації упродовж кількасот років загарбництва і окупації можна значною мірою приписати існуванню прошарку інтелігенції, яка зуміла надати подіям певного значення, незалежно від намагань офіційної влади. Еліти створюють вартості. Чого варто добиватися в житті – грошей, поваги, реалізувати свою пристрасть або мати щасливе сімейне життя? Чи добре збагачуватися? Чи варто присвячуватися сім’ї, иншим людям, країні? Які дії будуть служити спільному добру? З якою метою потрібно об’єднуватися? У чому полягає патріотизм, що є справедливе? Чи варто творити? У Польщі цінності в основному передаються батьками. Раптові суспільно-політичні зміни спричиняються до того, що традиційний набір цінностей не пасує до сучасного світу. Переконання, що тільки будучи бідним можна бути порядним, є у виразному конфлікті з основами ринкової економіки. Нехтування традиційними цінностями при відсутності позицій иншої системи спричиняє розпад системи цінностей і концентрацію на цінностях більш наочних, тобто матеріальних. Адаптація традиційних цінностей до реалій сучасного польського суспільства, аби створити компактну систему цінностей, не є легкою і вимагає тривалого діалогу між готовими до цього партнерами. Видається, що роль еліт є очевидною. Еліти є прикладом для инших, моделями, з яких можна брати приклад. Навряд чи науковцем захоче стати хтось, хто ніколи не мав контакту з науковцями, чи художником той, хто ніколи не мав контакту зі світом мистецтва. Еліти своїм стилем життя творять пропозиції для инших. Створюють взірці, серед яких можна вибирати. Спостерігаючи за представниками еліт, можна побачити не лише моделі стилю життя, а також ставлення до певних питань і вирішень специфічних проблем. У кожному суспільстві постають питання, стосовно яких воно повинно визначитися, проблеми, які повинно розв’язати. Роль еліт полягає у створенні пропозицій їх вирішення. Дискусії про наслідки різних виборів, пошук суперечностей, опрацювання шляхів їх вирішення. Створення резерву, з якого суспільство може потім вибирати. Чим багатіший резерв і більш зрозумілі наслідки окремого вибору, тим він може бути ліпший. Еліти відіграють також важливу міжнародну роль. Через свої еліти народ може зустрічатися з иншими, на їх підставі значною мірою в инших країнах формується думка про даний народ. Тільки еліти мають реальний шанс на діалог з елітами инших народів. Сантехнік чи медсестра можуть мати приязні з Польщею відносини, однак не вони будуть партнерами інтелектуального діалогу для письменників, філософів, художників та науковців з инших країн. Через еліти (або їх відсутність) значною мірою оцінюються инші народи. Економічний зріст щораз більшою мірою втілюється у нематеріальній сфері, продукція щораз більше є продукцією інтелектуальної вартости (програмування, патенти), залежить від наукових відкриттів (як, наприклад, на ринку ліків чи електроніки). В економіці інтелектуальні і культурні цінності, створені інтелектуальною елітою, є необхідним складником економічних процесів і їх рушійною силою. У цьому сенсі еліти безпосередньо спричиняються до розвитку економіки. Аналіз показує, що зріст продукування інтелектуальних цінностей у регіонах залежить не лише від наявності інженерів і науковців, але також від художників. У ширшій перспективі еліти творять і змінюють фактуру суспільства, в якому існують. Творять способи мислення, цінності, полегшують співпрацю, сприяють досягненню більш віддалених цілей, створюють можливість для вирішення важких проблем, дають приклади для наслідування, можуть відігравати роль послів народу і безпосередньо спричиняються до економічного росту, особливо у сфері високих технологій. Це свідчить про те, що еліти потенційно можуть дати, але не про те, що кожна еліта насправді дає. Не всі еліти виконують таку позитивну функцію. Для того, щоби еліти мали реальний вплив на життя суспільства, вони повинні, по-перше, бути відкритими для суспільства. Еліти, які закриваються, створюють коло взаємного поклоніння, скероване на показ своєї винятковости й вищости, мають малий шанс позитивного впливу на суспільство. Відбувається зворотна дія – правдоподібний ефект від такої діяльности – породження недовіри до усіх еліт. По-друге, рушійною силою повинна бути мотивація до творчості або справжнє зацікавлення аспектами громадського добробуту, а не снобізм і бажання укріпити почуття власної вартости. Це означає, що еліти повинні керуватися цінностями, які виходять поза земне. І це не означає, звісно, що метою всіх еліт повинна бути тільки орієнтація на загальне добро. Творча пристрасть, інтелектуальна дискусія, зацікавленість штовхають творчі еліти до творчості і це є найбільш вартісним їх вкладом. Концентрація на речах, які виходять поза приватне, готовність до постановки питань, пошуків вирішення, готовність до дискусії дають змогу створити глибшу верству рефлексій. Снобізм і неправдивість не мають такої сили, групи, що на них опираються і намагаються уподібнитися до еліт, не виконуючи жодної важливої функції, є лише псевдоелітами. Рушійною силою суспільства є унікальні події, зустрічі математиків у каварні, поема, ідея, виникнення течії в літературі чи наукове відкриття. Ці рідкісні випадки мають найбільший шанс трапитися усередині еліт. Однак, аби так сталося, це повинні бути справжні еліти. Якщо такі існуватимуть, то вони і будуть справжньою силою суспільства. Переклала Ореста Дзиндра |
ч
|