Галина Друзюк, Левко Скоп

Вбрання українських євреїв XІV–XVII ст.

***

У західних державах із доби XIV ст. збереглися численні зразки малярства і графіки з óбразами місцевих євреїв. При порівнянні помітно, що на теренах України в юдеїв панувало ортодоксально-консервативніше ставлення до свого вбрання, тоді як на їхніх братів в инших европейських державах суттєво впливали як тип модних там строїв, так і часто конфронтаційне ставлення місцевої влади до єврейства. Наприклад, у німецьких землях євреїв здавна зобов’язували нашивати на лицьовий і тильний бік верхнього одягу жовті кружальця, а чоловіки, до того ж, мусили носити на головах круглі шапки з рогоподібним стрижнем. Євреїв також примушували носити одяг жовтого кольору. Такі архаїчно-консервативні частини одягу, як хустка-куфія та плащ-бурнус також були наявні в одязі євреїв західноевропейських держав, але їх можна було бачити лише на рабинах чи старійшинах кагалу.

Проте найкраще образ єврейського кагалу на українських землях відбито в галицькому іконописі в обов’язкових для кожного храму монументальних композиціях «Страшний суд», «Страсті Христові». Тип найколоритнішого місцевого юдея іконописці, зазвичай, використовували й у композиції «Успення» для образу Афанія.

Вбрання єврейського населення України зазнавало безпосереднього впливу традиційної української регіональної моди. Для прикладу можна назвати хоча б ікону «В’їзд до Єрусалима» (середина XVI ст.) із с. Поляна, що біля Хирова, де на головах старійшин місцевого кагалу хустки-куфії з білого домотканого полотна, декорованого рапортом вишитих або тканих смуг червоного та чорного кольорів. Майже аналогічна хустка на голові Афанії в іконі «Успення» із с. Смільник (1550 р.) майстра Олексія.

На вбранні східно-галицьких євреїв доби середньовіччя виразно позначався також синтез моди галицьких міщан і предметів голландського одягу. Великі голландські берети чи ширококрисі капелюхи поєднувалися в євреїв із місцевим жупаном та делією. Останні у заможніших юдеїв оздоблювались або великим білим батистовим чи мереживним коміром, або жабо. Зрозуміло, такого строю в їхніх земляків із Голландії годі було шукати.

Із XVII ст. збереглося кілька зразків єврейського одягу. Так, у фрагменті ікони «Страшний суд» (1662 р., с. Медениця) голова місцевого рабина, сивого, із довгою бородою, прикрита білою хусткою-куфією. Це єдине наслідування давніх східних традицій, бо до верхнього одягу входить надзвичайно коштовна у той час довга делія, підшита горностаєвим коміром та опушкою. Наступний персонаж, за рабином, теж заможний, хоча його делія вже не підшита таким цінним хутром. У того чоловіка довгий жупан із великим білим коміром і капелюх. У третього персонажа на голові уже берет, є й скромний комірець, а всі инші деталі одягу аналогічні вбранню його попередника.

Єврейська ярмулка з’являється у сакральному мистецтві наприкінці XVII ст. Найвиразніший її приклад – зображення на іконі видатного українського іконописця Йова Конзелевича. Йдеться про прекрасне, як в етнографічному, так і в колоритно-живописному плані, зображення волинського рабина з 1690 р. – часу створення ікони «Успення» для Білостоцького монастиря. Цікаво, що Конзелевич, малюючи через деякий час ікону «Успення» (іконостас Скиту Манявського, тепер Івано-Франківська обл.), відчутно змінив образ рабина, вочевидь, використавши риси місцевого юдейського духівника.

Мірою віддалення від галицьких земель вбрання як рядових юдеїв, так і їхніх духовних наставників набувало своїх неповторних ознак. Так, на іконі із с. Олтуш (нині Брестська обл., Білорусь) на тему «Успення» Афанія має на голові східний тюрбан, що складав частину вбрання місцевого рабина у 1650 р. Своєрідний головний убір у вигляді круглої шапочки з круглим невеличким завершенням та хутряною опушкою бачимо також на голові рабина з тієї ж Берестейщини у середині XVII ст. («Успення» із с. Кричава). Водночас специфічні деталі одягу закарпатських євреїв постають перед нами з ікони «Каменування Стефана» (XVII ст.) із с. Крайнє Чорне, «Успення» із с. Міроля (XVII ст.) та ин.

У XVII ст. єврейський одяг також мав чимало деталей, відмінних від одягу инших краян. Так, наприклад, на іконі «Успення», що з Космача першої половини XVII ст., хоч і зображені такі ранні елементи одягу, як чорний ширококрисий капелюх та жабо, усе ж жупан тут дуже вкорочений на зразок доломана, а з-під нього виглядають короткі, до колін, штани-помпи.

Окрім іконопису, образи євреїв можна побачити і в малюнках художників-аматорів, залишених на полях різних документів. Ідеться, насамперед, про виявлені П.М. Жолтовським малюнки, опубліковані ним у монографії «Художнє життя на Україні XVI–XVII ст.» (1983 р.).

Джерела:

Голб Н., Прицак О. Хазарско-еврейские документы X в. Москва – Иерусалим, 1997.

Еврейские хроники ХVII столетия. Эпоха «хмельниччины». Исследование, перевод и коментарии С.Я. Борового. – Москва / Иерусалим, 1997. – 288 с.

Література:

Айбабин А.И. Этническая история ранневизантийского Крыма. – Симферополь, 1999.

Артамонов М.И. Очерки древнейшей истории хазар. – Ленинград, 1937. – 136 с.

Артамонов М.И. История хазар. – Ленинград, 1962.

Боровой С. Евреи в Запорожской Сечи (по материалам сечевого архива). – Ленинград, 1934. – Т. 1. – С. 141-190.

Вечерський В., Кравцов С. Синаґоґи в Україні // Хроніка 2000. – 1998. – №21-22. – С. 133-144.

Гаркави А.Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и Хазарском царстве. – Санкт-Петербург, 1874.

До історії жидів на Поділлі // Збірник праць Історико-археографічної комісії / ВУАН. Історико-філологічне відділення. – К., 1928. – Т. 1. – С. 240-241.

Евреи-казаки в начале ХVІІ в. // Киевская старина. – 1890. – № 5. – С. 377-379.

Завадская И.А. Проблемы стратиграфии и хронологии архитектурного комплекса «Базилика 1935 г.» в Херсонесе // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Вып. V. – Симферополь, 1996.

Кабанець Є. Єврейські ремінісценції в спадщині давнього Києва // Хроніка 2000. – 1998. – № 21-22. – С. 29-43.

Кандель Ф. Очерки времен и событий. Из истории российских евреев (До второй половины ХVІІІ в.). – Иерусалим, 1988. – 195 с.

Коковцов П.К. Еврейско-хазарская переписка в X в. – Ленинград, 1932. – ХХХVІІІ. – 134 с.

Котляр Е. Синаґоґи еврейских местечек // Єгупець. – 2004. – №14. – С. 427-447.

Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии. 8. Крыжановские // Киевская старина. – 1885. – № 5. – Май. – С. 7-13.

Левинская И. Деяния апостолов на фоне еврейской диаспоры. – Санкт-Петербург, 2000.

Метельницький Р. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. – Київ, 2001.

Модзолевский В.Л. Малороссийский родословник. – К., 1908. – Т. 1. – С. 84-86, 271-274.

Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. – М., 1990.

Под властью Польши // Хонигсман Я.С., Найман А.Я. Евреи Украины. Краткий очерки истории. Ч. 1. – К., 1993. – С. 20-50.

Раба Й. Поколение, видевшее бездну // Еврейские хроники ХVII столетия. Эпоха «хмельниччины». – Москва- Иерусалим, 1997. – С. 251-278.

Самойлович А. К вопросу о наследниках хазар и их культуры // Еврейская старина. – Т. 11. – 1924. – С. 200-210.

Соломоник Э.И. К вопросу о населении Херсонеса Таврического // Социальное развитие Византии. – Свердловск, 1979.

Соломоник Э.И. Древнейшие еврейские поселения и общины в Крыму // Евреи Крыма. Очерки истории. – Симферополь-Иерусалим, 1997.

Скуратівський В. До Єврейсько-українських літературних зв’язків // Хроніка 2000. – 1998. – № 21-22. – С. 44-49.

Смірнов П. Волзький шлях і стародавні Руси: (Нариси з руської історії VІ-ІХ вв.): [Хозари]. – К., 1928. – 228 с.

Томазов В. Марковичі // Старожитності. – 1994. – № 1-2 (60-61).

Хонігсманг Я. Благотворительность евреев Восточной Галиции. – Киев, 2002. – С. 8-14.

Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. – К., 1997. – С. 25, 84-85, 148.

Dunlop D.M. The History of the Jewish Khazars. Princeton. – New Jersey, 1954.

Gezeirot Ta”h. Jews, Cossacks, Poles and Peasants in 1648 Ukraine. // Jewish History. – 2003.– vol.17– №2.

Golden P. Khazar Studies. – Budapest, 1980. Vol. 1, 2.

Kraszynska F. Zydzi luccy do konca XVII w. // Rocznik Wolynski. – 1938. – T. 7. – s. 139-178.

Zydzi w Polsce. Dzieje I kultura. Leksykon. – Warszawa, 2001. – P. 133-154.

Pritsak О. Pre-Ashkenazic Jews of Eastern Europe in Relations to the Khazars, the Rus’ and the Lithuanians // Іn Ukrainian-Jewish Relation in Historical Perspective (Eds. H. Aster and P.J. Potichnyj). – Sec. Edition. – Edmonton, 1990. – P. 3-7.

Sysyn F. The Khmel’nyts’kyi Uprising: A characterization of the Ukrainian revolt // Jewish History. Vol.17 – 2003. № 2. – Р. 115-139.