|
|
|
Стосовно: ярмарку св. Петра у Чернівцях (Tǎrgul de San Petru). Польське посольство у Бухаресті № 338/95 Посольству Р.П. у Бухаресті Упродовж 29 червня – 15 липня 1935 р. у Чернівцях відбувався ярмарок св. Петра. Останній раз ярмарок св. Петра у Чернівцях відбувся безпосередньо перед Світовою війною, тобто у червні 1914 р. З того часу сталася перерва у його організації і лише цього року він знову був відновлений, але, звичайно, за инших умов і у иншій формі. Розвиток ярмарку св. Петра у Чернівцях. Торгівельне значення Чернівців як місцевості, що розміщена на прикордонні Польщі і Молдавії, відоме здавна. Уже у 1408 р. була укладена угода між господарем Молдавії Александром Добрим (Alexandru cel Bun) і містом Львовом, якою визначено транспортні шляхи зі Львова на схід і назад. Ця дорога вела через Снятин, Чернівці, Сірет, Сучаву, Яси, Білгород (Акерман), з відгалуженням на Ґалац і Бреїлу. Чернівці виступали місцем складування і торжищем різноманітними товарами. У зв’язку з цим господар Василе Воде Лупуна початку XVII ст., започаткував у Чернівцях щорічний ярмарок упродовж 14 днів від свята апостолів Петра і Павла (29 червня). Цей ярмарок тривав до 1774 р., коли Буковина була приєднана до Австрії. Австрійська влада, усвідомлюючи значення ярмарку, дозволила подальше його проведення. Він відбувався, як вже було вище зазначено, до 1914 р. Після 20-літньої перерви поновлено проведення ярмарку за підтримки правлячої сьогодні національно-ліберальної партії, яка такою підтримкою намагалася підкреслити своє розуміння економічних потреб широких мас населення. Без сумніву, існує також тенденція до надання Чернівцям колишнього економічного значення. Від імені центральної влади з Бухареста на урочисте відкриття ярмарку 29 червня ц.р. прибули: з Міністерства Державної Власності – заступник державного секретаря п. І. Неґура, з Міністерства Сільського Господарства – директор зоотехніки п. Ґоґа Манолеску і заступник директора Паун. Відкрив ярмарок міністр громадських робіт І. Ністор, професор Чернівецького університету. Ярмарок св. Петра складався з відділу безпосереднього продажу товарів і різноманітної продукції (на кількох площах міста), а також відділу-виставки вітчизняних виробів (у різних будинках міста). Окрім того, у рамках ярмарку відбувалася низка культурних, спортивних і розважальних заходів. Ярмарок охоплював: 1) Павільйони місцевих купців (площа Ґріґоре Ґіка Воде); 2) Ярмарок дерев’яних і керамічних виробів (площа Дечебала); 3) Ярмарок квітів і фруктів (площа Александрі); 4) Ярмарок худоби та виставка сільськогосподарських машин і знарядь (ринок продажу худоби); 5) У музеї ім. Короля Кароля ІІ, який було відкрито під час ярмарку, відкрилася виставка полотен, організована «Товариством художників Буковини»; 6) Промислова виставка (будинок реальної школи); 7) Виставка електричного обладнання продукції міських підприємств (ратуша); 8) Регіональна виставка шкільних робіт (загальноосвітні, середні і ремісничі школи) (будинок ліцею «Арон Пумнул»); 9) «Товариство румунської культури і літератури» у Чернівцях влаштувало у власному приміщенні Антиревізіоністську виставку. Місця торгівлі, згадані у 1), 2) і 3), не виходили за межі звичайних щотижневих торгів. Инакше виглядає ситуація з иншими заходами, а саме: А) Перед війною у Чернівцях існував «Буковинський промисловий музей». Тепер він значно розширений. До експозиції включені численні зразки буковинської фауни і флори та зразки місцевої продукції. Музей було перенесено у більш відповідний будинок у центрі міста і він був урочисто відкритий з нагоди ярмарку, як перша подібного роду установа в Буковині. Уся експозиція справляє позитивне враження. При побіжному перегляді експозиції цього музею можна побачити наступні польські історичні реліквії: а) рицарські мечі, які були знайдені у Буковині на шляхах, якими проходило польське військо за часів короля Ольбрахта; б) документ, підписаний королем Авґустом ІІ, який підтверджував привілеї, надані королем Владиславом IV цеху різників у Кракові; в) старовинні польські молитовники, друковані ґотикою; г) шабля з часів походів короля Яна Собєского на Молдавію; д) екземпляр книги, надрукованої у Ставропігійському братстві Львова у 1682 р., яка містить листи молдовських воєвод до польських королів, зокрема, до Зиґмунта ІІІ. У цій колекції є також листи Анни Потоцької, дружини воєводи Самуеля Могили (Мовіле). Б) Промислова експозиція включає у себе зразки промислової продукції у Буковині. Свої вироби представили наступні фірми: Текстильна і трикотажна промисловість: «Text-Rom», «Zucker u. Co.», «Blumenreich u. Co.», «Postavaria Româna», «Dr. Hain u. Co.», «Hercules», «Lux», «Texta». Згадані фірми мають свої представництва у Чернівцях. Усі вони є важливими імпортерами польських напівфабрикатів, таких як: вовняна пряжа, бавовна і штучний шовк. Деякі з цих фірм фінансуються польським капіталом. До них належить, перед усім, «Postаvaria Româna». Польські спеціалісти у галузі текстилю працюють на усіх фабриках, одночасно провадячи навчання місцевих працівників. Металева промисловість: «Metal», «Jenny», «Soare», «Gablonza», «Prutul», «Maravia Româna», «Continentala» – усі з Чернівців. Перші три серед вище згаданих, це невеликі підприємства, що займаються випуском металевих виробів. Фірма «Gablonza» є першою фабрикою на цій території, яка виробляє металеві запонки до сорочок, всілякого ґатунку дешеві перстеники, сережки, кулони тощо. Донедавна ці предмети переважно імпортувалися з-за кордону. Фірма «Prutul» виробляє дешеві сорти цвяхів і дроту, які донедавна майже виключно становили предмет польського імпорту. Фірма «Moravia Româna» також виробляє предмети з металу, але вона одночасно є торгівельним посередником, наприклад, продає вироби румунських циганів: сковорідки, водостічні труби, котли тощо. Ця фірма імпортує з Польщі металеві підковки для взуття. Фірма «Continentala» є підприємством торгівельним. Вона є представником чехо-словацької і німецької виробників металевої промисловості (Директор чернівецького відділення фірми «Continentala», п. Герман, є почесним чехословацьким консулом у Чернівцях). Окрім того, свої вироби демонстрували наступні фірми: Fontin i Fritze, Чернівці (хемічні вироби) Noa Lehr (мило) «Caurom» (калоші і валянки) Fr. Fischer, Путна (скло) «Olivia», Іцкани (олія) 4 цукроварні на Буковині – (цукор), тарна фабрика з виготовлення ящиків для фруктів, Сучава – (деревообробна промисловість). Тут необхідно згадати, що фабрика калош, валянок і инших виробів з ґуми «Caurom» є підприємством, яке засноване виключно за польські кошти. Власниками є брати Роскєс і брати Йортнер з Кросна. Промислова виставка, організована з великою старанністю, не дає однак повної картини продукції Буковини, оскільки не має експонатів з копалень марганцевої та цинкової руди, а також солі, відсутня також виставка продукції пиломатеріалів (дошок, балок тощо). Відсутні зразки продукції, пов’язаної з сільським господарством, а саме: млинарства, горілчаної промисловості, чинбарного промислу. Однак загалом спостерігається акцентування на розвитку промисловості у Буковині саме за румунських часів. На виставці великої рогатої худоби та сільськогосподарських машин особливої уваги заслуговує павільйон, організований бджолярами. Ця організація представила (уперше у місцевих теренах) – мед для пиття. Мед для пиття представлено у двох видах: білий і темний. Жоден з цих сортів не може зрівнятися за якістю з польським медом. Виставку сільськогосподарських машин влаштувала одна фірма, а саме інж. Куппер з Чернівців. Ця фірма є представником закордонної фабрики сільськогосподарських машин «Clayton et Schutleworth». В) Виставка міських підприємств електричного обладнання представила вироби, які є предметом їх торгівлі. Всі предмети є закордонної продукції: електричні праски, лампи, лампочки, радіоприймачі та инша апаратура, що працює на електроенергії. Г) Регіональна виставка робіт загальноосвітніх, середніх, ремісничих шкіл і Учительської семінарії. Виставку розміщено у будинку школи «Ліцей Арон Пумнул». Вона включала в себе роботи учнів і учениць. Представлені вироби, виконані переважно у стилі румунських народних промислів. Серед цих предметів слід виділити: скатертини, серветки, горботки, килими, дитяче вбрання, жіночі сукні, інкрустовані вироби з дерева, вироби з металу, вироби з лози, меблі і, нарешті, картини і книги. Серед експонатів, виготовлених школярами, приємно виділялися роботи учениць та учнів польської приватної гімназії Чернівців. Д) Заходом, який виходив поза рамки «Ярмарку», була «Антиревізіоністська вистава», яка була влаштована «Товариством румунської культури і літератури у Чернівцях» (Societatea pentru cultura şi literatura româna). Виставка складалася зі збору книжок і часописів, плакатів, картин, листівок, діаграм та графіків тощо (усе майже виключно угорською мовою). Певна кількість румунських діаграм мала на меті показати, що у передвоєнній Угорщині румунське населення упосліджувалося, а сьогодні угорці на території Румунії мають рівні права. Якщо йдеться про загальну думку про ярмарок, то складається враження, що це був загалом вдалий захід. Близько 4 000 осіб під час ярмарку відвідало Чернівці – зокрема, багато купців з Польщі. Можна також зауважити певне збільшення товарообороту у зв’язку з ярмарком. Преса підкреслює добру організацію ярмарки, однак зазначає, що її рамки були досить стислими і висловлює сподівання, що в майбутньому ярмарок св. Петра буде значно більшим заходом. Купці закидають організаторам, що останні надали ярмарку потужного націоналістичного румунського характеру, незважаючи на те, що основну кількість учасників, що представили свою продукцію, становили жиди. Також стверджують, що реклама ярмарку була недостатньою. Незважаючи на те, що цього року ярмарок св. Петра не виходить за межі місцевого заходу, можна вважати, що у недалекому майбутньому він набуде ширшого характеру, а може, навіть і міжнародного. Заст. консула Ян Бузек Джерело: Archivum Aktóv Nowych RP, Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Ambasada RP w Bukareszcie, Akt. 377 Підготував та переклав з польської Костянтин Грицкан-Дідковський |
 ч
|
 |
|