|
|
|
Наталія Шевченко, Йосиф ЗісельсМузей історії та культури євреїв БуковиниМузей історії та культури євреїв Буковини відкрито у колишньому Єврейському Домі (нині Центральний міський палац культури) у дні святкування 600-ліття Чернівців, у жовтні 2008 р.
Концептуальна ідея музею запропонована Йосифом Зісельсом: музей не повинен бути єврейським музеєм взагалі, але повинен намагатися бути «субетнічним» музеєм, тобто відображати та підкреслювати характерні риси саме буковинського єврейства – буковинського феномена XIX – початку ХХ сторіч на Буковині, який суттєво відрізнявся від феноменів сусідніх галиційського, бессарабського та подільського єврейства. Постійна експозиція розгорнута у двох залах і створює декілька розташованих зі зміщенням по вертикалі змістових кіл: архітектурного – верхнє коло фотографій єврейських релігійних та громадських будинків Буковини; нижче коло єврейського життя – єврейського релігійного року, позначене знаками зодіаку. І нарешті – інформаційне коло з 12 стендів, де хронологічно висвітлений період існування єврейської громади, починаючи з кінця ХVIII до середини ХХ століття. Одночасно всі ці кола разом символізують послідовну трансформацію єврейської енергетики від домінуючої релігійної в кінці ХVIII – на початку Х1Х сторіччя, через освітню та культурну домінанту другої половини XIX – до політичної активності початку ХХ сторіччя. Значна кількість експонатів – оригінальні книги, документи, поштові листівки, предмети побуту та релігії. У першій залі представлена загальна інформація та державні документи щодо євреїв на Буковині часів Австрії. Акцентується увага на традиції, релігійному житті та обрядах юдеїв. Тут демонструються матеріали, присвячені діяльності двох великих рабинських династій – цадика Менделя Хагера з Вижниці та Садагурського вундерребе Ісроеля Фрідмана (Ружинського цадика). Цікаво представлене народне мистецтво євреїв, зокрема унікальні олійні розписи діючої синагоги Беньяміна у Чернівцях і мацеви старих буковинських цвинтарів. Експозиція великої зали знайомить з єврейським культурним та політичним рухом кінця ХIХ – початку XX ст., а також повсякденним життям євреїв, їх професіями, уподобаннями та духовними потребами. Значне місце посідають матеріали, присвячені розвитку та діяльності Чернівецької міської єврейської громади. Тут показані різні сторони життя міських євреїв, представлені фотографії видатних громадських діячів. Початок ХХ ст. у житті буковинського єврейства був відзначений виходом на політичну арену, створенням політичних спілок та партій, боротьбою різних течій у суспільному житті. Передусім це відображалося у різноманітних партійних періодичних виданнях, які показані в експозиції. Окреме місце посідають матеріали, присвячені діяльності культурних товариств, що протистояли німецькій, а пізніше румунській асиміляції. Ґрунтовна розповідь присвячена першій всесвітній конференції з мови їдиш (1908 р.). У період між двома Світовими війнами культура відігравала вагому роль в житті буковинського єврейства. Театр і книга – це те, без чого не можна уявити буковинського єврея. Буковина дала світові низку відомих науковців, письменників та поетів, артистів і музикантів В експозиції представлені визначні майстри слова німецькомовної та їдишистської літератури: Елієзер Штейнбарґ, Іцик Манґер, Пауль Целан, Роза Ауслендер, Карл Еміль Францоз та инші. Яскраві таланти працювали у станковому живописі, пластиці та графіці: Артур Кольник, Бернард Редер, Ізю Шерф тощо. Єдиний, ще не завершений стенд призначається для документів та фото, що відображають термін совєтської окупації Буковини (1940-1941 рр.). Катастрофа Другої світової війни не оминула буковинців. Документи архіву, фотографії, свідчення учасників цих подій завершують стислу експозицію історії буковинського єврейства. Предметний ряд музейної експозиції яскраво та наочно доповнює розповідь про духовне та повсякденне життя євреїв Буковини. Автентичні побутові речі дають уявлення про атмосферу давніх часів і наповнюють його реальним змістом. Засновниками музею є: Евроазіатський єврейський конгрес (Президент Олександр Машкевич). Тематико-експозиційний план музею розроблений дослідником Наталією Шевченко. Оформлення стаціонарної експозиції виконав львівський художник Роман Батіг. Тематичні розділи експозиції створені дослідниками Чернівецького національного університету. Документи надані Обласним державним архівом Чернівецької області, науковцями Єрусалимського університету (Ізраїль), Колумбійського університету та інститутом ІВО у Нью-Йорку, музеєм Голокосту у Вашинґтоні (США). У будівництві музею брали участь благодійний фонд «Хесед Шушана», центр «Ор Авнер», відомі краєзнавці, колекціонери, представники діаспори. Спонсорську підтримку забезпечили: Адреса музею:
|
 ч
|
 |
|
